ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2014 року Справа № 5021/1464/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача, суддів:Акулової Н.В., Кролевець О.А.розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.03.2014р.у справі№5021/1464/12 господарського суду Сумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СКД"доУправління освіти і науки Сумської міської радиза участюпрокурора Сумської областіпростягнення 1493709,85 грн.,
за участю прокурора: Атаєвої Д.К., посв.№027469 від 24.07.2014р.
представників
позивача: Рязанова О.В.; Ломаки Ю.М., дов.б/н від 20.01.2012р.
відповідача: Харченка О.О., дов.№01-18/1757 від 24.12.2013р.; Литвиненко В.Я., дов.№01-18/1 від 08.01.2014р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СКД" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Управління освіти і науки Сумської міської ради про стягнення 1493709,85 грн., з яких 1226914,72 грн. основного боргу, 166860,40 грн. - інфляційних збитків та 99934,73грн. - 3% річних.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Під час нового розгляду справи у суді першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "СКД" збільшило розмір своїх позовних вимог та просило стягнути з відповідача суму боргу за договорами №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 у розмірі 1226914,72 грн., інфляційні нарахування - 171195,30 грн., три відсотки річних у сумі 134523,64грн., а також здійснити розподіл судових витрат.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.09.2013р. (колегією суддів у складі головуючого судді Зражевського Ю.О., суддів: Джепи Ю.А., Левченка П.І.) у справі №5021/1464/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" задоволено частково. Стягнуто з Управління освіти і науки Сумської міської ради 1226914,72 грн. боргу, 103060,84 грн. інфляційних втрат, 110624,01 грн. 3% річних та 28811,99 грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру заявлених позовних вимог. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2014р. (колегією суддів у складі головуючого судді Потапенка В.І., суддів: Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) рішення господарського суду Сумської області від 17.09.2013р. у справі №5021/1464/12 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СКД" у задоволенні позову та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2014р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов та стягнути з Управління освіти і науки Сумської міської ради суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1398110,02 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи проти вимог касаційної скарги, Управління освіти і науки Сумської міської ради зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" та просить залишити в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2014р.
Заступник прокурора Сумської області також заперечує проти касаційної скарги з огляду на те, що судом апеляційної інстанції повно і всебічно досліджено всі матеріали справи, норми матеріального та процесуального права застосовано вірно, у зв'язку з чим просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2014р. розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" було призначено на 04.08.2014р.(з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" про продовження строку розгляду касаційної скарги).
На підставі розпорядження Вищого господарського суду України від 04.08.2014р. №02-05/321 у зв'язку з перебуванням судді Шевчук С.Р. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В. (доповідач), судді Акулова Н.В., Кролевець О.А.
У судовому засіданні, що відбулось 04.08.2014р. було розглянуто клопотання представника відповідача про відвід колегії суддів Шевчук С.Р., Владимиренко С.В., Акулової Н.В. та відмовлено у його задоволенні, про що у відповідності до вимог ст.ст.20, 86 Господарського процесуального кодексу України винесено ухвалу, яка міститься у матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та заперечення на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та прокурора, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеного тендеру від 17.02.2009р. між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "СКД" (постачальник) 25.02.2009р. були укладені договори про закупівлю №154 (поставка яєць курячих 1 категорії), №155 (поставка м'яса яловичини свіжого крупно шматкового 1 категорії, м'яса свинини крупно шматкового 1 категорії свіжого, печінки яловичини 1 категорії), №156 (поставка ковбаси вареної лікарської вищого ґатунку, сардельок та сосисок молочних вищого ґатунку, ковбаси напівкопченої вищого ґатунку та консервів яловичини), №157 (поставка м'яса свійської птиці), №160 (поставка сиру сичужного 9% жиру та сиру твердого типу російський 50% жиру), №162 (поставка хлібу житньо-пшеничного та батону типу український), №169 (поставка борошна вищого ґатунку фасованого), відповідно до умов яких позивач зобов'язувався поставити, а відповідач - прийняти і оплатити вартість продуктів харчування, згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1). Додаткові угоди до вищезазначених договорів підписані з протоколом розбіжностей, в яких позивач виклав свою редакцію пунктів №1 додаткової угоди №1 до договорів про закупівлю, зазначивши, що: "постачальник зобов'язується постачати, а покупець прийняти та оплатити вартість продуктів харчування, далі-товар, які необхідні користувачам, згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною додаткової угоди (додаток №1). Ціна на товар, що відпускається згідно додаткової угоди відкоригована на виконання вимог доручення голови Сумської обласної державної адміністрації №31 від 19.12.2008р., наказу Головного управління економіки Сумської обласної держаної адміністрації №37-од від 22.12.2008р. та вказана з урахуванням всіх витрат та податків, що повинні бути сплачені, згідно з вимогами законодавства України, включаючи витрати на транспортування до місця призначення на день укладення цієї угоди, але може бути збільшена постачальником до ціни визначеної в специфікації до основного договору." Всі протоколи розбіжностей до додаткових угод №1 підписані в односторонньому порядку.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання останнім умов договорів про закупівлю №№154 - 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009р. та 3% річних та інфляційних нарахувань у відповідності до вимог ст.625 Цивільного кодексу України.
За своєю правовою природною зазначені договори є договорами поставки.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Сервисы для юристов