Постанова ВГСУ від 04.06.2014 року у справі №5021/1596/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 5021/1596/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 рокуу справі господарського судуСумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"простягнення 1 243 186,96 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Івахненко І.В.,- відповідача:Сіденко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року по справі №5021/1596/2011 позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (надалі - ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз") задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (надалі - ПАТ "Сумигаз") на користь позивача 1091963,15 грн. заборгованості за надані послуги, 22150,81 грн. 3% річних, 61971,16 грн. інфляційних втрат, 107800,64 грн. пені, 12838,86 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, про що 19.09.2011 року було видано відповідний наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року по справі №5021/1596/2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2012 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року та рішення господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року по справі №5021/1596/2011 в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 107800,64 грн., інфляційних витрат у розмірі 61971,16 грн. та судових витрат скасовано. В скасованій частині справу було передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року по справі №5021/1596/2011 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Сумигаз" на користь ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" 47775,64 грн. інфляційних витрат, 82030,31 грн. пені, 12439,20 грн. державного мита та 228,65 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

03.04.2012 року на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

У січні 2014 року відповідач звернувся до господарського суду Сумської області із заявою про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до якої останній просив суд розстрочити виконання рішень господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року та від 19.03.2012 року по справі №5021/1596/2011 шляхом сплати щомісячних платежів у період з 01.02.2014 року по 01.02.2019 року рівномірними сумами по 20943,13 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року ПАТ "Сумигаз" відмовлено у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішень господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року та від 19.03.2012 року по справі №5021/1596/2011.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року ухвалу місцевого господарського суду від 28.01.2014 року скасовано та прийнято нове рішення, згідно якого заяву про розстрочення виконання рішення суду було задоволено частково, а суму заборгованості стягнуту рішеннями господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року та від 19.03.2012 року розстрочено на 36 місяців з 01.04.2014 року по 01.04.2017 року рівномірними щомісячними платежами по 36633,19 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішення, ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року скасувати, а ухвалу господарського суду Сумської області від 28.01.2014 року залишити в силі.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував майнові інтереси стягувача та не взяв до уваги ступінь вини боржника. Також, ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" в поданій касаційній скарзі зазначає, що Харківський апеляційний господарський суд при винесенні оскаржуваної постанови порушив принцип рівності сторін перед законом та не врахував наявність інфляційних процесів у економіці держави, внаслідок яких стягувач втратив значну частину належних йому грошових коштів.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Підставою для відстрочки чи розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Надаючи розстрочку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стягнення з ПАТ "Сумигаз" повної суми заборгованості неминуче призведе до повної паралізації роботи товариства та спровокує неспроможність виконання товариством поточних фінансових зобов'язань перед НАК "Нафтогаз України" та іншими постачальниками природного газу, і як наслідок - відключення від газопостачання Сумської області і залишення її без тепла і гарячого водопостачання.

Також, Харківський апеляційний господарський суд вірно зазначив, що одночасне стягнення всієї суми заборгованості спричинить виникнення соціальної нестабільності в регіоні в цілому через невиплату заробітної плати співробітникам товариства та поставить під загрозу технічний стан і безпечну експлуатацію газових мереж, які знаходяться у державній власності.

Окрім того, скрутний фінансовий стан боржника підтверджується довідкою від 13.01.2014 року, яка свідчить про наявність дебіторської заборгованості таких категорій споживачів, як населення та бюджетні організації в сумі 87248897,90 грн.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що суд апеляційної інстанції, встановивши повно всебічно та об'єктивно фактичні обставини справи та правильно застосувавши норми процесуального права, помилково зазначив в п. 4 резолютивної частини постанови суму 36633,19 грн. замість 34905,22 грн., розстрочивши таким чином сплату заборгованості на 36 місяців у сумі 1318794,84 грн. замість, стягнутої на підставі рішень господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року та від 19.03.2012 року, заборгованості в сумі 1256587,76 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за можливе, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, змінити судове рішення, виклавши п. 4 резолютивної частини постанови в іншій редакції.

Доводи касаційної скарги, які наведені відповідачем у касаційній скарзі, як підстава для скасування судового рішення, колегією суддів відхиляються, як такі, що спростовуються матеріалами справи, та зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, які були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і їм дана належна правова оцінка.

Керуючись ст. ст. ст. 1115, 1117, п. 5 ч. 1 ст. 1119, ст. ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,