Постанова ВГСУ від 04.05.2016 року у справі №922/2626/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Справа № 922/2626/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

ТОВ "Інститут Харківпроект" - Прокопченка С.В.,

ПАТ "УкрСиббанк" - Гончарова Ю.М.,

ТОВ "Інвестиційна компанія Бестселлер" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016

та на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2015

у справі № 922/2626/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект"

до 1) Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Бестселлер"

про визнання поруки за договором припиненою

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія Бестселлер" про визнання поруки припиненою (з урахуванням заяви про зміну предмету позову)..

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2015 (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 (колегія суддів у складі: суддя Терещенко О.І. - головуючий, судді Сіверін В.І., Тихий П.В.), позов задоволено. Визнано поруку за договором № П2-7-06-мв/840-хркц від 21.03.2007, укладеним ТОВ "Інститут Харківпроект" та ПАТ "УкрСиббанк", припиненою.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 23.12.2015, постанову апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 32, 43 ГПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 257, 261, 267, 509, 553, 559, 651, 653 ЦК України. Так, на думку скаржника, господарські суди дійшли помилкового висновку про те, що у зв'язку з укладенням додаткових угод до кредитного договору відбулося збільшення відповідальності поручителя без його згоди. Крім того, господарськими судами не враховано, що позивач звернувся з позовом з пропуском строку позовної давності, оскільки про обставини порушення його прав він мав знати ще у 2009 році.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інститут Харківпроект" просить рішення господарського суду першої інстанції від 23.12.2015 та постанову апеляційного господарського суду від 16.02.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що внаслідок укладення боржником і банком до договору поруки додаткової угоди № 9 відбулося збільшення відповідальності поручителя.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 21.09.2006 Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ТОВ ТОВ "Інвестиційна компанія Бестселлер" уклали кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 7-06-мв/840-хркц (далі - кредитний договір) з додатковими угодами до нього, які є його невід'ємними частинами;

- з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 21.03.2007 відповідач та ТОВ "Інститут Харківпроект" уклали договір поруки № П2-7-06-мв/840-хркц (далі - договір поруки);

- 16.04.2007 відповідач та позичальник уклали додаткову угоду № 7 до кредитного договору, відповідно до п. 2.2 якої визначено, що за використання кредитних коштів за кредитним договором встановлюється процентна ставка в розмірі 12,5% річних за кредитами в доларах США; 16,3% річних за кредитами в українській гривні; 8,99% річних за кредитами в швейцарських франках, якщо не встановлена інша ставка згідно з умовами договору;