ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2016 року Справа № 910/16783/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївнина рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 15.09.2015 Київського апеляційного господарського суду 15.12.2015у справі Господарського суду№ 910/16783/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини АнатоліївнидоДержавної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Гаврилюк О.О.;- відповідача Рябченко В.О.; Шендріков Д.О.;ВСТАНОВИВ:
26.06.2015 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про стягнення заборгованості за договором № 94/Г-2011/USE-12.2-115-Д/Г-11 про забезпечення надання гарантії від 27.04.2011 у розмірі 301 605,64 грн., з яких: 1 624, 68 дол. США заборгованість за комісійними іншого банку гаранта, що по курсу НБУ (21,0588) станом на 15.06.2015 еквівалентно 34 213, 81 грн..; 327, 37 дол. США пені за несвоєчасну сплату комісії Ваnk of Algeria за період з 06.02.2015 по 15.06.2015, що по курсу НБУ (21,0588) станом на 15.06.2015 еквівалентно 6 894, 02 грн.; 46 622, 24 грн. комісія за обслуговування контргарантії за період з 27.01.2015 по 26.07.2015; 157 043, 63 грн. комісія за прийняття зобов'язань по контргарантії за період з 28.11.2014 по 29.05.2015; 21 793, 24 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісій у гривні; 3% річних у розмірі 1 170,83 грн.; інфляційні втрати у розмірі 33 867,87 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 у справі № 910/16783/15 (суддя Комарова О.С.) стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість по комісії за прийняття зобов'язань по контргарантії у розмірі 10 868, 95 грн. за період з 01.11.2014 по 19.11.2014; в іншій частині у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 910/16783/15 (колегія суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 у справі № 910/16783/15 скасовано, та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 у справі № 910/16783/15 в частині відмови у позові, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 910/16783/15, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Державна компанія з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" надала відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 910/16783/15 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 27.04.2011 між позивачем (далі - гарант) та відповідачем (далі - принципал) було укладено договір № 94/Г-2011/USE-12.2-115-Д/Г-11 про забезпечення надання гарантії (далі - договір), відповідно до умов якого гарант за дорученням принципала забезпечує випуск банком Bank of Algeria (далі - банк бенефіціара), гарантії виконання на суму 406 170,49 дол. США на користь Центрального управління матеріально-технічного забезпечення Міністерства національної оборони АНДР (бенефіціар), згідно з контрактом № Е02108 від 17.04.2008 (дата повідомлення про ратифікацію - 23.05.2009) (USE - 17.2-14-К/КЕ-11 від 16.02.2011; далі - контракт), укладеним між принципалом та бенефіціаром.
Відповідно до п. 1.2 договору для забезпечення випуску гарантії банком бенефіціара гарант випускає контргарантію на користь банку бенефіціара для подальшого випуску гарантії банком бенефіціара на користь бенефіціара.
Пунктами 1.6.1, 1.6.2 договору передбачено, що принципал сплачує гаранту комісію за надання та обслуговування контргарантії згідно з тарифами гаранта зокрема: за підготовку надання контргарантії - 100,00 доларів США; за обслуговування контргарантії - 0,3% від суми контргарантії за квартал або його частину, мін. 200,00 доларів США; інші комісії згідно з діючими тарифами гаранта; комісію за прийняття зобов'язань по контргарантіі у розмірі 3,5% процентів річних від суми наданої контргарантії, яка сплачується за період з дати випуску контргарантії і до дня виконання гарантом зобов'язань перед банком бенефіціара за наданою контргарантією або до закінчення строку дії контргарантії.
Згідно п. 2.1 договору принципал зобов'язується: сплачувати на рахунок № 29094262410516 у ПАТ "ВіЕйБі Банк" комісію за підготовку надання контргарантії (п. 1.6.1 договору) протягом 15-ти днів з дати надання контргарантії (одноразово); комісію за обслуговування контргарантії (п.1.6.1 договору) протягом 15 днів з дати надання контргарантії і далі не пізніше 15-ти днів з початку наступного розрахункового періоду дії контргарантії (щоквартально); комісію за прийняття зобов'язань (п. 1.6.2 договору) не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за розрахунковий місяць (щомісячно).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання умов п. п. 2.1.1, 2.1.2, 2.13, 2.1.7, 2.1.9 цього договору принципал сплачує гаранту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Між гарантом та принципалом укладалися договори про внесення змін до договору № 94/Г-2011/USE-12.2-115-Д/Г-11 від 27.04.2011 про забезпечення надання гарантії, відповідно до умов яких строк дії договору було продовжено до 09.02.2015.
29.01.2015 позивачем була направлена на адресу відповідача вимога про сплату заборгованості по комісії за обслуговування гарантії в розмірі 1 624,68 доларів США, проте дана вимога була залишена без відповіді і виконання, що також не заперечується відповідачем.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного й повного внесення комісійних іншого банку гаранта та комісії за обслуговування гарантії.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Згідно з ст. 4 вказаного Закону фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання гарантій та поручительств.
Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 1 ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.
Статтею 567 ЦК України передбачено, що гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відмовляючи у стягненні 1 624, 68 дол. США заборгованості за комісійними іншого банку гаранта Bank of Algeria суди попередніх інстанцій виходили з того, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, що позивачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не надано доказів понесення ним витрат зі сплати 1 624, 68 дол. США заборгованості за комісійними банку Bank of Algeria. До того ж, позивачем не надано доказів включення банку Bank of Algeria до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".
Сервисы для юристов