ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2016 року Справа № 1/293 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Донецької області 08.09.2015 Донецького апеляційного господарського суду 23.11.2015за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрострома"на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі Господарського суду№ 1/293 Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрострома"простягнення коштіву судовому засіданні взяли участь представники:- позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідачаповідомлений, але не з'явився;- скаржника Маковецький З.В.;
ВСТАНОВИВ:
23.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрострома" звернулось до Господарського суду Донецької області із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати неправомірними дії державного виконавця Попіва Р.І. щодо не зняття арештів з майна боржника під час винесення постанови ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015 та зобов'язання державного виконавця Державної виконавчої служби України Попіва Р.І. негайно зняти арешти з майна боржника.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.09.2015 у справі № 1/293 (суддя Уханьова О.О.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 (колегія суддів у складі: Сгара Е.В. - головуючий суддя, судді Агапов О.Л., Склярук О.І.), визнано неправомірними дії державного виконавця Попіва Р.І. щодо не зняття арештів з майна боржника під час винесення постанови ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015; в іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.09.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справі № 1/293 в частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрострома", та в цій частині прийняти нове рішення про відмову у визнанні неправомірними дій державного виконавця Попіва Р.І. щодо не зняття арештів з майна боржника під час винесення постанови ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відповідач посилається на те, що державний виконавець Попів Р.І., в порушення вимог ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", у постанові про повернення виконавчого документа не зазначено про зняття арешту з його майна.
Задовольняючи частково скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрострома", суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015 повинен був зняти арешт з майна боржника.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковим наведений висновок судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. винесено постанову ВП № 45193815 від 24.10.2014 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу (дублікат) № 1/293, виданого 24.03.2010.
24.10.2014 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. було винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (ТОВ "Агрострома"), у межах суми звернення стягнення: 13 907 878,11 грн.; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (ТОВ "Агрострома"), в межах суми боргу.
27.10.2014 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що акумулюються та надходять на зазначені в постанові рахунки ТОВ "Агрострома" та належать боржнику у межах суми 13 907 878, 11 грн.
01.04.2015 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 390 787, 81 грн.
Крім того, 01.04.2015 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. винесено постанову ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із відсутністю у боржника майна.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред'явив виконавчий документ до виконання.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Враховуючи наведені норми, варто зазначити, що положення статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачають зняття арешту, накладеного на майно боржника, у випадку повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, а не у випадку повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", як зазначено в постанові ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015, що в свою чергу свідчить про помилковість висновку судів попередніх інстанцій щодо обов'язкового зняття арешту з майна боржника виконавцем під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015.
Водночас, оскільки відсутні підстави для задоволення скарги ТОВ "Агрострома в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Попіва Р.І. щодо не зняття арештів з майна боржника під час винесення постанови ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015, а вимога про зобов'язання державного виконавця Державної виконавчої служби України Попіва Р.І. негайно зняти арешти з майна боржника є похідною від неї, відповідно відсутні підстави для задоволення скарги ТОВ "Агрострома" і в цій частині.
Зважаючи на викладене, ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення скарги ТОВ "Агрострома" не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому в цій частині вони підлягають скасуванню. Оскільки, обставини справи не потребують додаткового дослідження, Вищий господарський суд України вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд та постановити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Агрострома" в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Попіва Р.І. щодо не зняття арештів з майна боржника під час винесення постанови ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015.
Згідно із п. 11 ч. 2 ст. 11111 ГПК України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Сервисы для юристов