Постанова ВГСУ від 04.04.2017 року у справі №917/290/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 917/290/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І.- головуючого, Ходаківської І.П., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016у справі№ 917/290/16 Господарського судуПолтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія"до - Миргородської районної державної адміністрації; - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській областіза участюПрокуратури Полтавської областіпровизнання договору оренди земельної ділянки поновленим та зобов'язання вчинити дії,за участю представників: прокуратуриКлюге Л.М. - посв. № 014652;позивачаСкриннік І. А. - представ. дов. від 31.03.2017;відповідачів- не з'явились - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

29.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" подало до господарського суду позов про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 27.04.2004 в частині оренди земельної ділянки площею 187,29 га на той же строк і на тих же умовах, що були передбачені договором; про зобов'язання Миргородської районної державної адміністрації вчинити дії з оформлення поновлення договору оренди земельної ділянки від 27.04.2004 в частині оренди земельної ділянки площею 84,16 га із земель, що відносяться до невитребуваних земельних паїв, зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вчинити дії з оформлення поновлення договору оренди земельної ділянки від 27.04.2004 в частині оренди земельної ділянки площею 103,13 га, що відноситься до земель державної власності. Позов подано відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 122 Земельного кодексу України, статтею 33 Закону України "Про оренду землі", статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних часток (паїв)" та мотивовано порушенням права позивача на оренду земельної ділянки, яку останній використовує з 2004 року.

25.03.2016 Заступник прокурора Полтавської області, керуючись вимогами статті 29 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" заявив про вступ у справу на захист інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оскільки спір стосується передачі в оренду земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області заперечив позовні вимоги в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного 27.04.2004 Миргородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" в частині оренди земельної ділянки площею 187,29 га на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, вказавши про несформованість земельної ділянки (не визначено межі, площу, відсутність відповідної інформації у Державному земельному кадастрі), яка як об'єкт оренди є істотною умовою договору.

Миргородська районна державна адміністрація листом № 746/01-38 від 13.04.2016 заявила про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечувала, поклавшись на розсуд суду.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.05.2016 (Погрібна С.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Тихий П.В.) рішення господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Заступник прокурора Харківської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області, судові витрати покласти на позивача. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: в порушення статей 4-7, 34, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд невірно застосував статтю 33 Закону України "Про оренду землі" до спірних правовідносин та дійшов хибного висновку про поновлення дії договору оренди від 27.04.2004 на той самий строк; суд не врахував, що предмет позову передбачає зміну умов договору та не відповідає підставам позову про внесення змін до договору в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", позивач помилково підставами позову зазначив обставини, які стосуються внесення змін до договору оренди щодо площ земельної ділянки, які регулюються іншими нормами; оскільки сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, додаткова угода не укладена, а позивач втратив переважне право орендаря на укладення договору; позивач продовжує використовувати (вже після закінчення дії договору) земельну ділянку площею меншою, ніж передбачено договором, фактично змінив її межі, що відповідно до вимог частини десятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" вимагає одержання земельної ділянки в оренду за проектом землеустрою щодо її відведення.

Відповідачі не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції своїх представників.

У поясненнях до касаційної скарги прокурора Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області підтримало доводи касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача та прокуратури, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевий господарський суд встановив, що Миргородська районна державна адміністрація (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" (орендар) 27.04.2004 уклали договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), зареєстрований Миргородським районним відділом Полтавської філії ДП "Центр ДЗК" 24.05.2004 за № 040454500001. За умовами Договору орендарю надано в строкове платне володіння та користування земельну ділянку з земель не витребуваних часток (паїв), яка знаходиться за межами території Черкащинської сільської ради, для сільськогосподарського виробництва загальною площею 528,73 га.

Договір укладено на 10 років з моменту державної реєстрації по 31.12.2014. (підпункт 10.1 Договору).

За умовами Договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі після закінчення терміну його дії.

Передача земельної ділянки підтверджується актом від 19.05.2004 про передачу та приймання земельної ділянки площею 528,73га в оренду.

За період з 2005 по 2011 роки сторони укладали додаткові угоди до зазначеного договору оренди землі.

Так, 07.07.2005 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельної ділянки б/н від 27.04.2004, якою змінили підпункт 3.4. в частині змін банківських реквізитів для зарахування орендної плати (а.с.19).

24.01.2006 сторони погодили Додаткову угоду № 2 до Договору оренди земельної ділянки б/н від 27.04.2004, якою внесли зміни до пунктів 2.1 та 3.1. Договору, а саме, змінили площу орендованої земельної ділянки - з 528,73га на 261,45 га та погодили розміри грошової оцінки та орендної плати за землю (а.с.20).

20.05.2006 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору оренди земельної ділянки б/н від 27.04.2004, якою внесли зміни до пунктів 2.1 та 3.1. Договору, а саме, змінили площу орендованої земельної ділянки з 261,45га на 234,53 га та погодили розміри грошової оцінки та орендної плати за землю (а.с.21).

30.05.2011 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до Договору оренди земельної ділянки б/н від 27.04.2004, якою внесли зміни до пунктів 2.1 та 3.1. Договору (а.с.22). Так, відповідно до пункту 2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.05.2011) орендарю передається в оренду земельна ділянка, розташована на території Черкащинської сільської ради Миргородського району Полтавської області загальною площею 211,59га ріллі, в тому числі: 108,46 га невитребувані земельні частки (паї); 103,13 га землі запасу Черкащинської сільської ради.

Листом від 17.11.2014 вих. № 1856 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (правонаступник Держкомзему у Полтавській області) з листом-повідомленням (а.с.23), відповідно до якого з посиланням на статтю 33 Закону України "Про оренду землі" просив продовжити строк оренди земельної ділянки на 20 років та надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 211,59 га ріллі, з них: 108,46 га не витребувані земельні частки (паї); 80,54га землі державної власності; 22,59 га землі державної власності (проектні шляхи) (а.с.23). До листа позивач додав проект Додаткової угоди № 5 в трьох примірниках.

05.01.2015 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (правонаступник Держкомзему у Полтавській області) надало відповідь, про відсутність у позивача розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі орендованої земельної ділянки в оренду, а також Витягу з Державного земельного кадастру. Крім того, в листі було роз'яснено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Позивач, звернувшись з позовом на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", вважає, що ним було дотримано всіх вимог щодо поновлення договору оренди, відсутні письмові заперечення з боку відповідача, а відповідач на даний час використовує спірну земельну ділянку, за яку сплачується орендна плата, таким чином, договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав на те, що відсутність згоди Головного управління Держземагентсва у Полтавській області свідчить про наявність фактичних заперечень щодо його укладення з підстав відсутності передбачених законодавством документів, які є необхідними для укладання договору, також, враховуючи підстави позову (частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі") позивач не врахував, що поновлення договору на зменшену площу земельної ділянки унеможливлює укладення договору на тих самих умовах та не виконав вимоги частини восьмої вказаної статті щодо обов'язкового укладення додаткової угоди, не надавши доказів надсилання такої угоди. Також суд вказав, що вимога позивача про зобов'язання Миргородської райдержадміністрації вчинити дії з оформлення поновлення договору щодо невитребуваних земельних часток (паїв) не відповідає приписам статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних часток (паїв)".