ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2017 року Справа № 915/2093/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Вовк І.В., Корнілова Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Український будівельник" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 915/2093/15 господарського суду Миколаївської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю компанії "Український будівельник" додержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"треті особи:1. товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія", 2. товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітранс", 3. товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія", 4. державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт",простягнення 1 045 075, 60 грн.,за участю представників
позивача: Панченка С.В., Луук А.В.,
відповідача: Гаврилка О.О.,
третіх осіб: не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Український будівельник" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія", товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітранс", товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія") про стягнення помилково сплачених коштів у розмірі 1 045 075, 60 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.01.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт".
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.02.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 045 075, 60 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 та рішення господарського суду Миколаївської області від 04.02.2016 скасовано, а справу № 915/2093/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції суд касаційної інстанції зазначив, що застосовуючи аналогію закону, замовник має право вимагати, зокрема, повернення суми попередньої оплати у випадку, коли виконавець, який одержав суму попередньої оплати, не надав послуги у встановлений строк, у зв'язку з чим необхідною умовою є встановлення факту надання або ненадання послуг, однак суди обох інстанцій фактично ухилились від обов'язку встановлення дійсного обсягу наданих послуг. Крім цього, положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачають право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у тому випадку, коли продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, тобто порушив визначене зобов'язання з передання товару у встановлений договором строк (за аналогією закону - зобов'язання з надання послуг), а не повернення попередньої оплати у зв'язку з помилковістю її перерахування. Також при вирішені даного спору суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому факту, що виставлені відповідачем в період з серпня по грудень місяць 2015 року рахунки за договором № 159-Р від 17.10.2012 оплачені позивачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, в яких в якості призначення платежу зазначено "попередня оплата за послуги з надання перепустки згідно з договором № 159-Р" і такі дії фактично визначають справжню волю осіб, що вчинили даний правочин.
За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.10.2016 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 045 075, 60 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю компанією "Український будівельник" (замовник) та державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (порт) 17.10.2012 укладено договір № 159-Р, відповідно до умов якого порт за заявкою замовника надає послуги з оформлення та видачі перепусток на територію порту, а замовник приймає їх та оплачує згідно з рахунками порту.
Пунктом п. 2.1.4 договору передбачено, що порт зобов'язаний по закінченню надання послуг за заявками замовника протягом звітного місяця, протягом семи робочих днів по закінченню звітного місяця надавати замовнику оформлений акт наданих послуг у двох примірниках та виконавчий рахунок.
За умовами пп. 2.2.1, 2.2.4, 2.2.6 договору замовник зобов'язаний не пізніше ніж за три робочі дні до бажаної дати отримання послуг надавати порту письмову заявку на перепустки на територію порту; отримувати в порту, підписувати і повертати акти наданих послуг не пізніше 3-х робочих днів з дати їх отримання в порту. Не пізніше ніж за два робочих дня до бажаної дати отримання послуг, отримувати в порту рахунки на здійснення передоплати за послуги та сплачувати їх не пізніше одного робочого дня до бажаної дати отримання послуг за вільними тарифами порту, діючими на дату надання послуг.
Відповідно до п. 7.1 договору останній набирає чинності з дати підписання його обома сторонами і діє по 31.12.2012 включно та вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання протягом одного місяця до закінчення дії цього договору.
Поряд з цим, між державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (порт), товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітранс" (ТОВ "Юнітранс") та товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" (ТОВ "ЄТСК") 27.09.2012 укладено договір № 7-С, предметом якого є визначення сторонами умов здійснення ТОВ "Юнітранс" та ТОВ "ЄТСК" діяльності, направленої на реалізацію інвестиційного проекту "Виробничо-перевантажувальний комплекс в тиловій частині причалів №№ 13, 14" (Комплекс), а також забезпечення сторонами цього договору взаємодії та співробітництва з питань, визначених умовами договору.
У розділі 2 договору № 7-С сторони погодили, що порт зобов'язується належним чином забезпечити та створити всі необхідні умови для роботи ТОВ "Юнітранс" та ТОВ "ЄТСК" в порту, зокрема, забезпечити цілодобовий, безперешкодний доступ на територію порту працівників/майна ТОВ "Юнітранс", ТОВ "ЄТСК" та працівників/майна інших підприємств, що виконують роботи, послуги для ТОВ "Юнітранс", ТОВ "ЄТСК", а також їх клієнтів. При цьому, автомобілі та працівники ТОВ "Юнітранс", ТОВ "ЄТСК", підрядних та інших підприємств, що виконують роботи, послуги для ТОВ "Юнітранс", ТОВ "ЄТСК" мають цілодобовий, безоплатний, безперешкодний доступ на територію порту за відповідними листами без оформлення перепусток.
Пунктом 7.1 договору № 7-С передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє протягом десяти років з моменту набуття чинності. У разі, якщо ТОВ "Юнітранс", ТОВ "ЄТСК" не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору не повідомлять порт про намір припинити його дію, договір вважається автоматично пролонгованим ще на десять років на таких же умовах.
Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та додатку 1 до нього державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" реорганізовано шляхом виділу та утворено державне підприємство "Адміністрація морських портів України". Пунктом 3 наказу № 163 встановлено, що Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, зазначених у п. 1 наказу, у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.
Згідно з п. 342 акта приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013 державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії прийняло належні державному підприємству "Миколаївський морський торговельний порт" майнові права та зобов'язання з оформлення та видачі перепусток за договором № 159-Р від 17.10.2012.
В подальшому між державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (порт), державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (адміністрація) в особі начальника Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) Іванюка Василя Володимировича, ТОВ "Юнітранс", ТОВ "ЄТСК 19.09.2013 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 7-С від 27.09.2012, за умовами якої порт та адміністрація констатують, що вони в повній мірі є правонаступниками всіх прав та обов'язків порту, визначених договором № 7-С від 27.09.2012 та зобов'язуються його виконувати.
Сервисы для юристов