Постанова ВГСУ від 04.04.2017 року у справі №905/3069/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 905/3069/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І.- головуючого, Швець В.О., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016у справі№ 905/3069/15 Господарського судуДонецької областіза позовомПрокурора Волноваського району до - Волноваської міської ради Волноваського району Донецької області - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4провизнання незаконним рішення, визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту та повернення земельної ділянки, за участю представників: прокуратури/ позивачаЗбарих С.М, - посвідч.№ 028728;відповідачів- ОСОБА_6 -предст. дов. від 03.04.2017; - ОСОБА_4 - паспорт

ВСТАНОВИВ:

11.11.2015 Прокурор Волноваського району Донецької області подав до господарського суду позов в інтересах держави до Волноваської міської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення сесії Волноваської міської ради шостого скликання № 6/33-977 від 27.09.2013 щодо дозволу на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельного сервітуту, визнання недійсним договору встановлення земельного сервітуту від 01.04.2014, укладеного відповідачами, та додаткового договору до нього від 01.02.2015, зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 звільнити та повернути до земель Волноваської міської ради земельну ділянку по АДРЕСА_1 біля автовокзалу, площею 0,0051 га, вартістю 21899,40 грн. Позов обґрунтовано статями 203, 215, частиною другою статті 235, статті 404 Цивільного кодексу України, статей 98, 116, 122, частини третьої статті 152 Земельного кодексу України, частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та вмотивовано доводами про порушення оскаржуваним рішенням Волноваської міської ради вказаних вище норм законодавства, враховуючи особливу суспільну значимість земель, незаконне обтяження сервітутом земельної ділянки та незаконності укладеного на підставі такого рішення договору, який є прихованим правочином, що насправді приховує орендні відносини, які мають регулюватися за іншими правилами чинного законодавства та, відповідно, рішення міськради від 27.09.2013 за № 6/33-977, договір земельного сервітуту від 01.04.2014 та додатковий договір від 01.02.2015 до договору мають бути визнані недійсними у судовому порядку.

Волноваська міська рада заперечила позов, вказавши про його безпідставність, та у своїх доводах зазначила, що, як власник земельної ділянки, рада має право встановлювати земельні сервітути, в тому числі, і на вимогу особи, яка має намір розмістити тимчасову споруду; з моменту отримання паспорта прив'язки у фізичної особи-підприємця виникло право вимагати від міської ради встановлення сервітуту на право розміщення тимчасової споруди; паспорт прив'язки не скасований, відтак розміщення споруди є законним, а вимога прокурора про повернення земельної ділянки міській раді є необґрунтованою, оскільки земельна ділянка з власності міської ради не вибувала.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 заперечив позов, вказавши, що міська рада, як власник землі, діючи в межах вимог статті 100 Земельного кодексу України, має право тимчасово обмежити користування землею територіальної громади іншим її членам, задовольнивши вимогу власника тимчасової споруди на встановлення сервітуту на землі загального користування.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.07.2016 (судді Бокова Ю.В. - головуючий, Огороднік Д.М., Сковородіна О.М.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі; визнано недійсним рішення Волноваської міської ради № 6/33-977 від 27.09.2013 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з встановлення меж земельного сервітуту"; визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту, укладений 01.04.2014 відповідачами; визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту, укладений 13.05.2016; зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 біля автовокзалу площею 0,0051 га у місті Волноваха Донецької області та повернути її Волноваській міській раді; стягнуто з відповідачів судовий збір.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016 (судді: Склярук О.І. - головуючий, Геза Т.Д., Ушенко Л.В.) рішення господарського суду залишено без змін, як законне і обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди не взяли до уваги положення статей 210, 640 Цивільного кодексу України та не врахували, що спірний договір від 01.04.2014, який не пройшов державної реєстрації, є невчиненим і його не можна визнати ні недійсним ні удаваним; суди невірно застосували приписи статей 98-100 Земельного кодексу України, дійшовши помилкового висновку про відсутність у скаржника права вимагати встановлення сервітуту; суди задовольнили вимогу позивача щодо звільнення земельної ділянки, в порушення вимог статті 47 Господарського кодексу України та права на підприємництво, не врахувавши, що паспорт тимчасової прив'язки та рішення Волноваської міської ради від 13.05.2016 № 6/71-1677, на підставі якого укладено договір про встановлення земельного сервітуту від 13.05.2016 є діючими, висновок судів щодо автоматичного анулювання паспорта тимчасової прив'язки є помилковим; в порушення вимог статей 57, 63 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд прийняв до провадження позовну заяву та в подальшому виніс рішення у справі без доказів на підтвердження сплати судового збору.

У судовому засіданні прокурор заперечив доводи касаційної скарги просив залишити прийняті у справі рішення та постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Представник Волноваської міської ради та скаржник підтримали доводи касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевий господарський суд встановив, що 27.09.2013 Волноваська міська рада прийняла рішення № 6/33-977 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з встановлення меж земельного сервітуту", згідно з пунктом 1 якого обтяжено земельну ділянку площею 51,0 кв.м., яка розташована в районі автовокзалу по АДРЕСА_1, згідно відповідності намірів щодо місцезнаходження тимчасової споруди, виданого на ім'я ОСОБА_4 сервітутом на право встановлення тимчасової споруди (1 торговий павільйон). Відповідно до пункту 1.1. вказаного рішення надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою з визначення меж земельного сервітуту на земельну ділянку площею 51,0 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 в районі автовокзалу в м. Волноваха, для розміщення тимчасових споруд, які не повинні мати заглиблення у ґрунт фундаментом - одного стаціонарного павільйону розміром у плані 7.3 х 4.10 м.

01.04.2014 Волноваська міська рада (власник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (сервітуарій) уклали договір про встановлення земельного сервітуту (далі - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 51 кв.м., цільове призначення - для розміщення тимчасової споруди (торгівельного павільйону розміром 7,30х4,10 м) із земель житлової та громадської забудови Волноваської міської ради, яка розташована за адресою: в районі автовокзалу по АДРЕСА_1, в інтересах сервітуарія.

Згідно з пунктом 2.1 договору цим договором встановлюється земельний сервітут строком до 5 років, а саме до 23.08.2018 з моменту видачі паспорту прив'язки на тимчасову споруду 23.08.2013.

Плата по договору розрахована у розмірі 9% нормативної грошової оцінки землі, що складає 1870,93 грн. на рік, щомісячна плата складає 155,91 грн., виходячи з того, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 20788,11 грн. (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору передбачено право Сервітуарія приступати до використання земельної ділянки після реєстрації цього договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами (пункт 11.2. договору).

Суди також встановили, що 13.05.2016 Волноваська міська рада (власник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (сервітуарій) уклали договір про встановлення земельного сервітуту (далі - Договір), предметом якого є земельна ділянка, що і за договором від 01.04.2014. Відповідно до пункту 1.1. договору за рішенням Волноваської міської ради від 13.05.2016 № 6/71-1677 власником встановлюється земельний сервітут відносно земельної ділянки площею 1,219 га, кадастровий номер НОМЕР_1, із земель житлової та громадської забудови Волноваської міської ради, яка розташована за адресою: в районі автовокзалу по АДРЕСА_2, в інтересах сервітуарія згідно з кадастровим планом земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту (додаток до договору, який є невід'ємною частиною цього договору). Площа земельного сервітуту складає 0,0051 га. Вид земельного сервітуту - право на розміщення тимчасової споруди (малих архітектурних форм).

Згідно з пунктом 2.1 договору встановлюється земельний сервітут на строк дії паспорту прив'язки тимчасової споруди - до 23 вересня 2018 року.

Плата по договору розрахована у розмірі 9% нормативної грошової оцінки землі, що складає 2824,32 грн. на рік, щомісячна плата складає 235,36 грн., виходячи з того, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 31381,32 грн. (пункт 3.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та державної реєстрації (пункт 12.2. договору).

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитком печаток.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 59181879 від 17.05.2016 цей договір зареєстрований 13.05.2016.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав, що рішення Волноваської міської ради від 27.09.2013 за № 6/33-977 є таким, що прийнято в порушення норм діючого законодавства, оскільки у міської ради не було підстав для встановлення сервітутних відносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, який не є ні власником земельної ділянки, ні особою, потреби якої у землекористуванні не можуть бути встановлені у інший спосіб; також суд визнав, що договір про встановлення земельного сервітуту від 01.04.2014 є удаваним та приховує насправді договір оренди; земельну ділянку надано в оренду без проведення торгів за відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду, визнав обґрунтованими доводи прокурора про відсутність у спірних правовідносинах, в тому числі і у визнаних недійсними договорах, правових ознак користування чужим майном (сервітуту), як передбачено статтею 401 Цивільного кодексу України, відхиливши доводи апеляційної скарги щодо неукладеності договору та, відповідно, неможливості визнати його недійсним.