ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2015 року Справа № 910/19122/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.2014у справіГосподарського суду міста Києваза позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дозор ЛТД" пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: Данилкіна П.М. (дов. від 13.01.15),
Генпрокуратури: Савицька О.В. (посв. від 13.03.13 № 0155),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 16.12.2013 господарського суду міста Києва позов задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Дозор ЛТД", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради у книзі записів державної реєстрації договорів 03.08.2004 за № 66-6-00175. Зобов'язано ТОВ "Дозор ЛТД" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0, 6953 га, вартістю 15088285,64 грн., кадастровий номер 8000000000:63:018:0012, розташовану по вул. Марини Раскової, 54 у Дніпровському районі міста Києва.
Постановою від 23.12.2014 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням від 23.12.2003 № 16/1191 Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею ТОВ "Дозор ЛТД" передано земельну ділянку площею 0,70 га по вул. Марини Раскової, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва експлуатації та обслуговування пункту централізованої системи пожежного спостереження та служби оперативного реагування терміном на 10 років.
На виконання зазначеного вище рішення між Київрадою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 14.07.2004, згідно якого відповідачу надано у строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку площею 0,6953 га по вул. Марини Раскової, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва експлуатації та обслуговування пункту централізованої системи пожежного спостереження та служби оперативного реагування (пункти 1.1., 2.1. договору).
Відповідно до п.п. 8.1., 8.4. договору позивач має право вимагати від ТОВ "Дозор ЛТД" дотримання місцевих правил забудови, а відповідач зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.
Пунктом 11.4. договору передбачено, що останній може бути припинений шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою позивача, із звільненням позивача від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли відповідачем, зокрема, порушено строки завершення забудови земельних ділянок, встановлені пунктом 8.4. договору.
Згідно пп.п. 11.5., 11.6. договору він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов'язків, визначених у пунктах 8.4. та 5.1. Договору. Розірвання цього Договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним моменту прийняття позивачем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.
Відповідно до п. 12.2. договору у разі невиконання відповідачем його умов та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.
Пунктом 12.3. договору встановлено, що сторона, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Звертаючись з позовом у даній справі, заступник прокурора м. Києва послався на те, що відповідач не використовує земельну ділянку по вул. Марини Раскової, 54 у Дніпровському районі міста Києва за призначенням, що є порушенням умов договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 щодо забудови вказаної вище земельної ділянки не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації вказаного договору та, відповідно, є підставою для його розірвання та повернення земельної ділянки орендодавцеві.
Згідно з положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку зважає на правову позицію, викладену в п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", згідно якої у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Тобто, підставою для розірвання договору оренди не може бути лише той факт, що будівельні роботи не було розпочато.
З огляду на те, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не було встановлено фактів використання земельної ділянки не за цільовим призначенням судом апеляційної інстанції правомірно зазначено про відсутність в даному випадку підстав для розірвання договору та повернення спірної земельної ділянки.
Сервисы для юристов