Постанова ВГСУ від 04.03.2015 року у справі №908/3864/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Справа № 908/3864/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015у справі№ 908/3864/14Господарського судуЗапорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"; 2. Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод"простягнення заборгованості в сумі 642 984 143,97 грнза участю представників:

позивача: Макєєв Є.Ю., дов. від 05.02.2014;

відповідача-1: Ципляк П.С., дов. від 26.12.2014;

відповідача-2: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.11.2014 у справі №908/3864/14 (суддя Алейникова Т.Г.) задоволено частково заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог в сумі 642 984 143,97 грн на рахунки відповідачів. Накладено арешт на рахунки відповідачів (згідно переліку, наведеного в ухвалі). В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Істоміна О.А., судді - Барбашова С.В., Білецька А.М.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.11.2014 у справі №908/3864/14 скасовано в частині накладення арешту на рахунки відповідачів та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог в сумі 642 984 143,97 грн на рахунки відповідачів. В іншій частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.11.2014 у справі № 908/3864/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, змінити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.11.2014 в частині накладення арешту на рахунки відповідачів, зазначивши про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідачів в межах суми заявлених позовних вимог. Також, скаржник просить задовольнити його заяву, яка подавалась до Харківського апеляційного господарського суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів (згідно переліку).

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 67 ГПК України).

В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судами попередніх інстанції встановлено, що предметом позовних вимог є стягнення заборгованості солідарно з відповідачів за кредитним договором від 27.04.2005 № 2005-110.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідач-1, який є Позичальником за кредитним договором від 27.04.2005 № 2005-110 (з урахуванням додаткових угод до договору) протягом тривалого часу не виконує умови договору, ігнорує звернення позивача про виконання зобов'язань за кредитним договором, що свідчить про небажання погасити заборгованість, сплатити відсотки та комісії за користування кредитними коштами. Відповідач-2 є Поручителем за договором поруки від 27.04.2005 №2005-110/3 (з урахуванням додаткових угод до договору) відповідача-1 за кредитним договором від 27.04.2005 № 2005-110.

Крім того, 07.07.2014 в офіційному друкованому виданні "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 288 (18) 2014 року опубліковано оголошення № 2946 про прийняття засновниками (учасниками) ТОВ "Електросталь" рішення про реорганізацію шляхом виділення.

Такі дії, на переконання позивача, свідчать про умисне намагання відповідачів ухилитись від виконання своїх обов'язків за зазначеними вище договорами (кредитними зобов'язаннями).

На думку позивача, не вжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позовних вимог, а тому просив забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог в сумі 642 984 143,97 грн на рахунки відповідачів (згідно переліку) та шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ "Електросталь" та ПАТ "Донецький металопрокатний завод" в межах суми позовних вимог в сумі 642984143,97 грн.

Суд першої інстанції, врахувавши матеріали заяви про забезпечення позову, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення в частині накладення арешту на рахунки відповідачів (згідно переліку).

Здійснюючи перегляд ухвали місцевого господарського суду в частині накладення арешту на рахунки відповідачів в межах суми позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ст. 67 ГПК України не передбачений такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на рахунки.

Відносно вимог позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ "Електросталь" та ПАТ "Донецький металопрокатний завод" в межах суми позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відмовив в задоволенні цієї частини заяви.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.