Постанова ВГСУ від 04.02.2016 року у справі №910/18569/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 910/18569/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 рокуу справі№ 910/18569/15господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"провідшкодування шкоди в порядку регресу 8 179, 15 грн.В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі за текстом - ПАТ "СК "Арсенал Страхування") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (далі за текстом - ТДВ "СТДВ "Глобус") про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 8 179, 15 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі № 910/18569/15 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ТДВ "СТДВ "Глобус" на користь ПАТ "СК "Арсенал Страхування" основний борг в сумі 7 501, 15 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ТДВ "СТДВ "Глобус" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року апеляційну скаргу ТДВ "СТДВ "Глобус" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі № 910/18569/15 в частині задоволених позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ "СК "Арсенал Страхування" до ТДВ "СТДВ "Глобус" про відшкодування 8 179, 15 грн. шкоди в порядку регресу відмовлено повністю. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі № 910/18569/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "СК "Арсенал Страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року у справі № 910/18569/15, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. ст. 38, 124, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою від 25.01.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролова А.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2016 року.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що докази вини водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП - відсутні, оскільки відсутня постанова суду про визнання цієї особи винною у вчиненні цього ДТП, адже постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07.05.2014 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням, передбачених ст. 38 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, строків, накладення адміністративного стягнення.

Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що за відсутності акту суду про встановлення вини особи у скоєнні ДТП немає й підстав для стягнення з неї (чи відповідальної за неї особи) заподіяної шкоди.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.07.2013 ПАТ "СК "Арсенал Страхування" та ОСОБА_2 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № 157/13-Тз/В, згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу-автомобіля "Мітсубісі" реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Договір страхування, згідно ст. 16 Закону України "Про страхування", - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 26.10.2013 року на вул. Косіора в н.п. Зарічне, Тульчинського району, Вінницької області мала місце дорожньо-транспортна пригода, у якій громадянин ОСОБА_1., керуючи транспортним засобом-автомобілем "Фольксваген" реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив зіткнення з застрахованим позивачем автомобілем "Мітсубісі" реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень останнього.

Судами досліджено, що згідно довідки ВДАІ України № 9290712 про дорожньо-транспортну пригоду, транспортний засіб - автомобіль "Фольксваген" реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення майнової шкоди автомобілю "Мітсубісі" реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням громадянина ОСОБА_1.

07.05.2014 року постановою Сокирянського районного суду м. Києва у справі № 722/767/14-п провадження відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладення адміністративного стягнення.

За приписами ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Судами досліджено, що після вказаної ДТП страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодуванні та надав всі необхідні документи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій згідно страхового акту № 157/13-Тз/В-1 від 04.12.2013 року, рахунку-фактури № ФОППо-0065 від 01.11.2013 року, ремонтної калькуляції і у відповідності розрахунку суми страхового відшкодування позивачем на виконання умов Договору страхування виплачено на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 8 011, 15 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 2969 від 05.12.2013 року.

Так, звертаючись з даним позовом до суду, позивача зазначає, що право вимоги, в межах вказаної суми, перейшло до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що вина ОСОБА_1. не встановлена у судовому порядку, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проте з таким висновком погодитись не можна.