ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2015 року Справа № 914/3638/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід18.11.2014та ухвалуГосподарського суду Львівської області від 22.10.2014про прийняття відмови від позову та припинення провадженняу справі№914/3638/13Господарського судуЛьвівської областіза позовомДочірнього підприємства "Барва-авто" Товариства з обмеженою відповідальністю "Барва"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім"третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"простягнення збитківза участю
- позивача:1) Ракущинець А.А. (довіреність від 22.08.2014р.) 2) Черепаня М.В. (довіреність від 22.04.2013р.)- відповідача:Горійчук В.В. (довіреність від 13.0101.2015р.),В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з даним позовом, Дочірнє підприємство "Барва-авто" Товариства з обмеженою відповідальністю "Барва" (далі - позивач) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" (далі - відповідач) 5 000,00 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач продав автомобіль неналежної якості, на який видав гарантію, і який через коротке замикання в самому автомобілі було знищено, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу частину збитків в заявленому в позові розмірі.
Відповідач звернувся до Господарського суду Львівської області з зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати недійсною адресовану відповідачу заяву позивача про зарахування однорідних вимог від 08.11.2013 на суму 257 413,00 грн., застосувати наслідки недійсності правочину - відновити дебіторську заборгованість позивача на вказану суму.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.10.2014 зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.2 та п.6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Від позивача надійшла заява про відмову у позові.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.10.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Козак І.Б., судді Король М.Р., Синчук М.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Зварич О.В., Хабіб М.І.), прийнято відмову у позові позивача та провадження у справі припинено на підставі п.4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду і ухвалу суду першої інстанції та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що судами було вірно застосовано норми процесуального права, винесено законні ухвалу та постанову і підстави їх скасовувати відсутні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд своє рішення про припинення провадження у справі мотивував тим, що від позивача 26.08.2014 надійшла заява вих. №336 від 20.08.2014 про відмову від позову та припинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. 27.08.2014 від позивача надійшов другий примірник заяви про відмову від позову вих. №336 від 20.08.2014. Вищевказані заяви підписані директором позивача Шкрібою М.В. та скріплені печаткою товариства. Також в заяві вказано, що наслідки відмови позивача від позову і припинення провадження позивачу відомі та зрозумілі.
Відповідно до п.4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову (ч.4).
Згідно з частиною шостою статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що відмова від позову, як і задоволення судами заяви про відмову, не були належним чином мотивовані.
Разом з тим з наведених вище положень законодавства не вбачається, що позивач обмежений у праві подання заяви про відмову у позові в залежності від певних обставин. Причини подання заяви про відмову у позові в даному випадку значення не мають і позивач не зобов'язаний наводити мотиви своєї поведінки при поданні відповідної заяви, разом з тим, наслідки відмови від позову, та припинення провадження у справі позивачу мають бути зрозумілі, про що ним і було зазначено у поданій заяві.
Відповідач посилається в обґрунтування незаконності оскаржених ухвали та постанови також на те, що при їх прийнятті було порушеної його права, оскільки ним було подано зустрічну позовну заяву.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, подана відповідачем зустрічна позовна заява була повернута без розгляду ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.10.2014, тобто він не набув статусу позивача за зустрічним позовом.
Крім того, прийняття відмови від позову первісного позивача не означає припинення провадження за зустрічним позовом, тому посилання відповідача про порушення його прав є необґрунтованими, а останній не позбавлений права звернутись у суд із тим же позовом у загальному порядку.
Також, суд апеляційної інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) у відзиві на апеляційну скаргу відповідача вказало, що суд правомірно припинив провадження у справі, пославшись на те, що відмова позивача від позову його права не порушує.
Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржених ухвал та постави немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 у справі Господарського суду Львівської області №914/3638/13, залишити без змін.
Головуючий суддя А.Г. Полянський
Сервисы для юристов