Постанова ВГСУ від 04.02.2015 року у справі №903/818/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 903/818/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

на рішення господарського суду Волинської області

від 23.09.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного

господарського суду від 02.12.2014 р.

у справі № 903/818/14 господарського суду Волинської області

за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до Волинського обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення в частині та його скасування

за участю представників:

ДКП "Луцьктепло" - не з'явилися;

Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Новицький М.З.;

в с т а н о в и л а :

Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним п.п.2-4 рішення Адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2014 р. № 24 "Про визнання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем норм матеріального та процесуального права (а.с.2-6).

Відповідач у справі - Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у письмових поясненнях заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що висновки, викладені у рішенні, повністю відповідають обставинам справи, крім того, рішення відповідає чинному законодавству України (а.с.24-27).

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.09.2014 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.93-101).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності доказів вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах м. Луцька шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р. рішення господарського суду Волинської області від 23.09.2014 р. залишено без змін (а.с.134-139).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлений позов задовольнити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (а.с.144-147).