Постанова ВГСУ від 04.02.2014 року у справі №910/18875/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Справа № 910/18875/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Катеринчук Л.Й., Коваленка В.М.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат"на рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2013 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 рокуу справі№ 910/18875/13 господарського суду м. Києваза позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласла" Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат"про стягнення 302 689,79, за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" - Слєпуха О.С., довіреність № 01-14/25 від 27.01.2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласла» (далі - ТОВ «Ласла») звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (далі - ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат») про стягнення 302 689,79 грн. з яких: 291 662,55 грн. основного боргу, 11 027,24 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 4/05-13 від 14.05.2013 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.2013 року у справі № 910/18875/13 (суддя - Сівакова В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла» 291 662, 55 грн. основного боргу, 4906,32 грн. пені, 5 931, 37 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року у справі № 910/18875/13 (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., суддя - Агрикова О.В., суддя - Суховий В.Г.) апеляційну скаргу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року у справі № 910/18875/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.2013 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року у справі № 910/18875/13, ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року у справі № 910/18875/13 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.526, 610 України (далі - ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Скаржник вказує на безпідставність вимог позивача, оскільки останнім не виконані зобов'язання, передбачені умовами договору №4/05-13 від 14.05.2013 року. Крім того, заявник касаційної скарги вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Судом апеляційної інстанції в порушення ст.79 ГПК України відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної справи № 916/3147/13.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ТОВ «Ласла» мотивовані тим, що ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних послуг, в зв'язку з чим у ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» виникла заборгованість в розмірі 291 662,55 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 11 027,24 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем всупереч п.3.4, п.4.1.1. договору, положень ЦК України не виконано зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг зокрема до 10.08.2013 року, а отже з огляду на приписи ч.1 ст.530 ЦК України, а також відповідно до п.5.4. договору, суд першої інстанції дійшов до висновку про стягнення 291 662,55 грн. та 4 906,55 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, що передбачено ст.611 ЦК України, п.6 ст.232, ч.2 ст.343 ГК України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, вказавши, що не виставлення позивачем рахунку не може бути підставою для відмови в оплаті за надані послуги. Претензія, надіслана позивачем відповідачу про оплату боргу є підставою для здійснення відповідачем такої оплати. Недодержання відповідачем обов'язків щодо оплати наданих послуг вчасно призвело до стягнення судом першої інстанції суми основного боргу з урахуванням пені, передбачено умовами договору та чинним законодавством.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.05.2013 року між ТОВ «Ласла» (виконавець) та ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» (замовник) було укладено договір № 4/05-13 (далі - договір).

Згідно з п.1.1. договору, виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по збиранню, перевезенню, зберіганню відходів, визначених у протоколі узгодження договірної ціни - додаток № 1 до договору, який є невід'ємною частиною даного договору, з їх подальшою утилізацією/видаленням (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

В пункті 2.1. договору сторони погодили, що замовник надає у письмовій формі виконавцю заявку на організацію послуг, вказаних в п.1.1. даного договору. У заявках (додаток № 2) замовник вказує найменування і кількість відходів, що передаються виконавцю. Заявки є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.2.3. договору виконавець зобов'язаний надати послуги, вказані в п.1.1. договору протягом 14 робочих днів з моменту оплати послуг та перевозці відходів (транспортні витрати) на умовах, вказаних в п.3.5. та п.3.6.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем надано позивачу заявку від 14.05.2013 року на виконання робіт по вивезенню утилізації/видаленню содового шлаку з великим вмістом сірки у кількості 301,46 тонн.

14.05.2013 року сторони підписали протокол № 1 узгодження договірної ціни, яким сторонами погоджено розмір договірної ціни на надання послуг по утилізації/видалення наступних відходів замовника: содовий шлак з великим вмістом сірки кількістю 301,46 тон, ціна наданих послуг становить 291 662,55 грн.

За приписами ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина1 ст.902 ЦК України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення умов договору (ч.2 ст.902 ЦК України).

Частиною 1 ст.903 ЦК України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору, в першу чергу є умови про предмет договору. Предметом договору про надання послуг є сама нематеріальна послуга, тобто те нематеріальне благо, яке отримує замовник у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Для договорів цього типу важливе значення має якість послуг, що надаються.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з актом здачі-прийняття наданих послуг № 9/05-13 від 31.05.2013 року позивач надав послуги по збиранню, перевозці та прийманню на зберігання неякісної продукції, для їх подальшої утилізації/видалення, а саме содового шлаку з великим вмістом сірки у кількості 301,46 тонн, вартістю 291 662,55 грн.