ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2014 року Справа № 904/2014/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПрокопанич Г.К.суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 р.у справі№ 904/2014/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" (надалі - ТОВ ТГ "Інтерпап")до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Тріада" (надалі - ТОВ "ВКФ Тріада") 2) Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "Беріл" (надалі - ТОВ ТД "Беріл")простягнення 458 698,10 грн.за участю представників: від позивача- Кузьменко Н.О., дов. № 8 від 08.01.2014 р. від відповідача-1- Лещенко О.В., дов. від 22.10.2014 р. від відповідача-2- не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 р. (суддя Мартинюк С.В.) заяву ТОВ ТГ "Інтерпап" про застосування заходів до забезпечення позовної заяви - задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти, в межах суми позовної заяви в розмірі 453 678,08 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "ВКФ ТРІАДА" (01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 26 літера "А", офіс 125, код ЄДРПОУ 30928372), а саме:
- р/р 26002010581, 26003020581 у ПАТ "Банк Січ" (код банку 380816, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володарського, б.63);
- р/р 2600630126482, 26009301026482, 26041392026482, 26042391026482 у ПАТ "Банк Перший" (код банку 320995, адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48);
- р/р 26004276774001 у ПАТ "КБ "Надра" (код банку 380764, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, б.15);
- р/р 26001001072332, 26009001072334, 26003001072330 у ПАТ "Універсал Банк" (код банку 322001, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) або на будь-яких інших рахунках, що належать ТОВ "ВКФ ТРІАДА" (01133, м.Київ, вул. Щорса, б. 26 літера "А", офіс 125, код ЄДРПОУ 30928372).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 р. (головуючий суддя Подобєд І.М., судді: Величко Н.Л., Іванов О.Г.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 р. скасовано, у задоволенні заяви ТОВ ТГ "Інтерпап" відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ ТГ "Інтерпап" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, звертаючись до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову позивач вважав, враховуючи велику суму заборгованості, що грошові кошти відповідача-1 на момент винесення рішення можуть значно зменшитись за кількістю або зникнути, що унеможливить виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Водночас, на його думку, накладення арешту на кошти відповідача-1 було б спроможне забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів до забезпечення позову - це реальна гарантія виконання судового рішення та задоволення законних вимог позивача, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Також, у даному випадку, як вказав позивач, наявний прямий зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти) і предметом позовної вимоги (майнової вимоги).
Крім того, тривале невиконання договірних зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку, може призвести до порушення майнових прав позивача та утруднення виконання судового рішення взагалі у разі задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Приймаючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, господарський суд Дніпропетровської області виходив з тривалого невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та з обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, значної суми заборгованості, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (зокрема, вибраний захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову), а також з імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, які визнав достатніми підставами для задоволення заяви позивача щодо вжиття судом заходів до забезпечення позовної заяви, а саме накладення арешту на грошові кошти в межах розміру заявлених позовних вимог.
Водночас, скасовуючи вказану ухвалу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вказав, що такі висновки місцевого господарського суду були зроблені без повного з'ясування всіх обставин та перевірки їх належними доказами, а припущення позивача без посилання на конкретні обставини та документальне їх підтвердження свідчать щодо абстрактності висновків суду про необхідність застосування таких заходів.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
Сервисы для юристов