Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №922/132/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 922/132/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О. Є. (доповідач у справі),суддівКоваленка В.М., Панової І.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 року Господарського суду Харківської області від 04.04.2016 рокуу справі Господарського суду№ 922/132/13-г Харківської областіза заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7пробанкрутство,В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"- Міхай-Сєдова Ю.С.

ФОП ОСОБА_6- ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04 квітня 2016 року у справі № 922/132/13-г (суддя Яризько В.О.) усунуто арбітражного керуючого Івлєву Наталію Андріївну від виконання обов'язків ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_7; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича та зобов'язано у зв'язку з зазначеним вчинити відповідні процесуальні дії, а також відмовлено у задоволенні заяв арбітражних керуючих Яновського С.С., Черкасова С.А., Онищенка К.С., Бондаренка В.А. про згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора ФОП ОСОБА_7; заяву ОСОБА_17 про згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора ФОП ОСОБА_7 залишено без розгляду.

Постановою від 18 травня 2016 року Харківський апеляційний господарський суд у справі № 922/132/13-г (судді: Пуль О.А. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.04.2016р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 травня 2016 року у справі № 922/132/13-г, кредитор фізична особа підприємець ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 травня 2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 04 квітня 2016 року, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 24, 39 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи приписи п. 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство в редакції Закону від 22.12.11 № 4212-VІ, який набрав чинності 19.01.13, суди дійшли вірного висновку, що до даних правовідносин застосовуються положення Закону (надалі Закону про банкрутство) в редакції, чинній до 19.01.13, так як до набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство, а саме 17.01.2013, господарським судом було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Так, постановою Господарського суду Харківської області від 17.01.2013р. фізичну особу - підприємця ОСОБА_7 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Івлєву Наталію Андріївну.

Судами встановлено, що ліквідатором банкрута Івлєвою Н.А. до місцевого суду подано клопотання про звільнення її від обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_7 у зв'язку з припиненням діяльності арбітражного керуючого.

Згідно з абз. 7 п. 4 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3-1 Закону про банкрутство якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство. Про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків з цих підстав під час провадження у справі господарський суд виносить ухвалу.

Суди дослідили, що 04.12.2014р. прийнято рішення № 2058/5 про припинення діяльності арбітражного керуючого Івлєвої Наталії Андріївни у зв'язку з анулюванням ліцензії, про що зроблено запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (станом на 30.03.2015р.).

Таким чином, суди дійшли правомірного висновку про усунення Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі, оскільки анулювання ліцензії арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. виключає можливість займатися відповідною діяльністю.

Разом з тим, правильність усунення від повноважень ліквідатора Івлєвої Н.А. сторонами не оспорюється.

Згідно з ч. 2 ст. 2 та ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство правом надання кандидатур ліквідатора наділені комітет кредиторів та державний орган з питань банкрутства (коли справа про банкрутство порушена стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство ліквідатор призначається у порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Нормами ч. 2 ст. 17 Закону про банкрутство передбачено, що рішення про погодження кандидатури керуючого санацією (ліквідатора) приймає комітет кредиторів.

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Закону про банкрутство саме комітет кредиторів наділений правом запропонувати суду кандидатуру ліквідатора, а право вибору кандидатури належить виключно суду.

Враховуючи зазначені приписи Закону про банкрутство, подання клопотання про призначення ліквідатора належить до компетенції комітету кредиторів, а завданням господарського суду при вирішенні питання про призначення арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута є надання можливості комітету кредиторів у повному обсязі реалізувати свої функції в процедурах банкрутства, зокрема, подати до господарського суду клопотання про кандидатуру арбітражного керуючого для його призначення на посаду ліквідатора банкрута.

Господарські суди повинні давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Кандидатури ліквідатора можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Також може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, якщо на це є згода комітету кредиторів або інвесторів.

Таким чином, законодавець визначив, що тільки після прийняття рішення про погодження кандидатури ліквідатора, виключно за пропозицією комітету кредиторів, така особа може бути призначена господарським судом ліквідатором банкрута.