Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №912/39/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 912/39/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Полянського А.Г., Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу військової частини А1724на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2016у справі Господарського суду№ 912/39/16 Кіровоградської областіза позовомвійськової частини А1724до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" 1) Міністерства оборони України, 2) центру обліку надлишкового майна Збройних Сил Українипростягнення 51 419,34 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:пр. Гришаєв О.В., дов. від 22.06.16 № 587; пр. Безверхий Р.М., дов. від 22.06.16 № 588;відповідача: третьої особи-1: третьої особи-2:пр. Шумський О.О., дов. від 14.03.16 № 206; не з'явились; не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року військова частина А1724 (далі - Військова частина) звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, у якій просила стягнути на її користь з державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (далі - Підприємство) 51 419,34 грн. матеріальної шкоди за відсутнє військове майно.

Позовні вимоги Військова частина, посилаючись на норми Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" обґрунтовувала тим, що Підприємству в період з 1994 року по 2006 рік для проведення ремонту передавались вироби із військових частин. Під час прийому цих виробів від Підприємства до Військової частини було виявлено розходження в комплектності техніки, некомплект техніки був вказаний в відомостях некомплекту, які додавалися до акту прийому. Направлені Військовою частиною претензії з приводу виявленого некомплекту на адресу Підприємства залишені останнім без задоволення, у зв'язку із чим заподіяна шкода підлягає відшкодуванню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2016 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено.

Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Військовою частиною у позовній заяві.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 (колегія суддів: Науменко І.М., Кощеєв І.М., Кузнецов В.О.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2016 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постанову мотивовано відсутністю на думку суду апеляційної інстанції такого елементу складу цивільного правопорушення, як вина Підприємства у заподіянні шкоди, що виключає можливість задоволення позовних вимог.

Військова частина звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2016. Викладені у касаційній скарзі вимоги Військова частина обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи

ст. ст. 22, 610, 614, 936-938, 949-951, 954, 955 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зазначаючи про невідповідність висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності вини у діях Підприємства встановленим обставинам справи.

Підприємство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та надіслало до Вищого господарського суду України свої відзив та додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких просить у задоволенні касаційної скарги Військової частини відмовити та залишити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 без змін, як законну та обґрунтовану. Вказує на скрутне матеріальне становище Підприємтва.

Інші особи, які беруть участь у справі не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиву на касаційну скаргу Військової частини до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Військової частини підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- Кіровоградським центральний ремонтний завод Міністерства оборони України (військова частина А 2201), правонаступником прав та обов'язків якого є Підприємство, в період з 1994 по 2006 рік для проведення ремонту були прийняті наступні вироби із військових частин, а саме: з військової частини А1810 (м. Кривий Ріг) виріб РСБН-4Н № 82792 згідно наряду № 801/7 від 27.07.1994 (акт прийому № 20 від 19.10.1994); з військової частини А0490 (м. Кривий Ріг) виріб РСП-6М2 № 0780, який було передано згідно наряду № 153/121/39-03 від 27.08.2003 (акт прийому № 30 від 27.08.2003); з військової частини А1501 (м. Коломия) виріб РСБН-4Н зав. № 81700, згідно наряду № 4/153/121/61-7 від 21.08.2004 (акт прийому № б/н від 21.08.2004); з військової частини А4077 (м. Дубно) автошасі КРАЗ-255 Б1 шасі 585910, КРАЗ-255 Б1 шасі 585983 в комплекті виробу РСП6-М2 № 7680, згідно наряду № 800/86-94 від 06.08.1994; з військової частини 22223 м. Луганськ - правонаступник в/ч А2357 (м. Чернігів) виріб РСП-6М2 № 7682, згідно наряду № 800/96-94 від 10.08.1994, акт прийому № 29 від 03.03.1995;

- в подальшому, відповідно до атестатів Командування Повітряних Сил Збройних Сил України № 7/107/391 від 01.08.2007, № 13/107/280 від 18.09.2013, вищевказані вироби були передані на оперативний облік до центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України, де знаходяться на обліку по теперішній час;

- згідно телеграфного розпорядження, а саме ТВО Начальника Центру обліку надлишкового майна Збройних Сил України № 181/4/3567-т від 15.12.2014 щодо вилучення техніки та майна з Державних підприємств Міністерства оборони України, які були передані до сфери управління Державного концерну "Укроборонпром" було здійснено прийом вищевказаних виробів військовою частиною А1724, які знаходились на зберіганні на Підприємстві;

- за результатами прийому виробів було виявлено розходження в комплектності техніки, складено акти прийому та відомостях некомплекту, які додавалися до них, зокрема: на виріб РСП-6М2 № 7682 виявлено нестачу майна на суму 9 799,91 грн., на виріб РСБН-4Н № 82792 виявлено нестачу майна на суму 293,40 грн., на виріб РСБН-4Н № 81700 виявлено нестачу майна на суму 1 265,88 грн., на виріб РСП-6М2 № 0780, КРАЗ-255 Б1 шасі 585910 та КРАЗ-255 Б1 шасі 585983 виявлено нестачу майна на суму 40 060,15 грн., всього на загальну суму 51 419,34 грн.;

- направлені Військовою частиною на адресу Підприємства претензії з приводу виявленого некомплекту на загальну суму 51 419,34 грн. залишені останнім без задоволення. Листами від 01.07.2015 № 469, від 09.09.2015 № 604 та від 26.10.2015 № 699 Підприємство відмовилось відшкодувати виявлену нестачу, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225 Міноборони як центральний орган управління Збройних Сил закріплює згідно із законодавством військове майна за військовими частинами на праві оперативного управління, про що ним видаються відповідні акти.