Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №910/30418/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 910/30418/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівДунаєвської Н.Г., Мележик Н.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.06.2016у справі№ 910/30418/15 господарського суду міста Києваза позовомкомунального підприємства "Київпастранс"до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп"провизнання договору уступки права вимоги від 17.09.2014 недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Козачук Н.Ю., дов. від 26.04.2016

від відповідача-1: Матвієвський А.О., дов. від 10.06.2015

від відповідача-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року комунальне підприємство "Київпастранс" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" про визнання недійсним договору уступки права вимоги від 17.09.2014, укладеного між відповідачами у справі.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки його умови передбачали заміну кредитора у зобов'язанні на стадії виконання судового рішення, що суперечить ст. 512 ЦК України з огляду на те, що ні наказ суду, ні виконавче провадження не є підставами виникнення зобов'язань, заміна кредитора за договором відбулась в порушення ч. 1 ст. 516 ЦК України без згоди на те позивача, як боржника, а виконання спірного договору є неможливим враховуючи те, що за договором було передано лише право вимоги грошових коштів і не було передано весь обсяг зобов'язань первісного кредитора перед боржником, зокрема не було передано зобов'язання передати товар боржнику, тобто у позивача не настав обов'язок виконання грошового зобов'язання з оплати товару, право якого перейшло до нового кредитора.

Крім того, за твердженням позивача, спірний договір є за своєю правовою природою договором факторингу, укладення якого відповідачем-2, як фактором, який не має ні статусу фінансової установи, ні ліцензії на здійснення факторингових операцій, є порушенням ст. 1079 ЦК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2016 (суддя: Усатенко І.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір уступки права вимоги від 17.09.2014, укладений між ТОВ "Сіті Транспорт Груп" та ТОВ "Львівські автобусні заводи". Стягнуто з ТОВ "Сіті Транспорт Груп" та ТОВ "Львівські автобусні заводи" на користь КП "Київпастранс" по 609,00 грн витрат по сплаті судового збору з кожного.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 (склад колегії суддів: Ільєнок Т.В. - головуючий, Отрюх Б.В., Яковлєв М.Л.) апеляційну скаргу ТОВ "Львівські автобусні заводи" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2016 - без змін.

Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірний договір суперечить вимогами чинного законодавства та є недійсними, оскільки:

- договір був укладений в порушення ч. 1 ст. 516 ЦК України без згоди позивача, як боржника, на заміну кредитора у зобов'язанні, обов'язковість якої була передбачена в п. 5.2. договору про закупівлю № 06/24-08 від 16.12.2008, укладеного між позивачем та відповідачем-1, з якого у його сторін виникли взаємні права та обов'язки.

- договір передбачав заміну кредитора у зобов'язанні на стадії виконавчого провадження з виконання судового наказу, але ні наказ суду, ні постанова про відкриття виконавчого провадження не є підставами виникнення зобов'язання, а відтак, договір суперечить главі 47 ЦК України (ст.ст. 512, 514 ЦК України).

Крім того, суди дійшли до висновку про те, що спірний договір уступки не є договором факторингу, оскільки не містить всіх істотних умов останнього, зокрема визначення плати та суб'єктного складу договору.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи 16.12.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (продавець, відповідач-1) та комунальним підприємством "Київпастранс" (покупець, позивач) укладено договір про закупівлю № 06/24-08, відповідно до якого продавець зобов'язався здійснити поставку і передати у власність покупцю нові автобуси А 191 F0 (далі - товар) в кількості 32 одиниці відповідно Специфікації (Додаток № 1) в комплектності відповідно до п. 4.4. договору, за ціною, зазначеною в п. 2.1. договору, з технічним характеристиками, наведеними в додатку № 2 до договору № 06/24-08, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, наведених у розділі 2 договору. Відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.3. договору поставка товару повинна бути здійснена продавцем до 30.04.2009.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору ціна одного автобуса складає 1 301 500,00 грн, в т.ч. ПДВ, а вартість всього товару на момент укладення договору становить 41 648 000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2014 у справі № 910/3395/14, яке набрало законної сили, позов ТОВ "Львівські автобусні заводи" до КП "Київпастранс" задоволено частково. Зобов'язано КП "Київпастранс" виконати умови договору про закупівлю №06/24-08 від 16.12.2008 та прийняти від ТОВ "Львівські автобусні заводи" п'ятнадцять автобусів А 191 F0 за визначеним в рішенні переліком. Стягнуто з КП "Київпастранс" на користь ТОВ "Львівські автобусні заводи" вартість п'ятнадцяти автобусів в розмірі 19 522 500,00 грн, збитки в розмірі 4 880 949,67 грн та судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано два накази від 10.06.2014 про зобов'язання передати автобуси в кількості 15 одиниць згідно з переліком та про стягнення грошових коштів.

На підставі судового наказу про стягнення грошових коштів старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України за постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2014 відкрито виконавче провадження № 44517273.

17.09.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", як первісним кредитором, та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп", як новим кредитором, укладено договір уступки права вимоги відповідно до п. 1 якого, первісний кредитор уступив новому кредитору своє право кредитора до КП "Київпастранс", що виникло в межах виконавчого провадження № 44517273 від 26.08.2014 відповідно до наказу господарського суду міста Києва від 10.06.2014 № 910/3395/14 про стягнення з КП "Київпастранс" на користь ТОВ "Львівські автобусні заводи" вартості п'ятнадцяти автобусів в розмірі 19 522 500,00 грн, збитків в розмірі 4 880 949,67 грн та судового збору в розмірі 73 080,00 грн на загальну суму 24 476 529,67 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 910/3395/14 за заявою ТОВ "Львівські автобусні заводи" та ТОВ "Сіті Транспорт Груп" замінено сторону виконавчого провадження на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.09.2014, а саме: стягувача з ТОВ "Львівські автобусні заводи" на ТОВ "Сіті Транспорт Груп".

15.12.2014 та 22.02.2016 між відповідачами у справі, як первісним та новим кредиторами, були укладені додаткові угоди до договору уступки права вимоги від 17.09.2014.