Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №910/28889/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 910/28889/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів:Корсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016у справі№ 910/28889/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"доДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"простягнення 868 281, 38 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаНикеруй Т.М.- - відповідачаБут І.В.

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 868 281, 38 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2016 (суддя Спичак О.М.) у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 613 976 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 175 291 грн. 96 коп. 3 % річних та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 (головуючий Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Суховий В.Г.) резолютивну частину вказаного рішення суду змінено та викладено її в наступній редакції:

" 1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 131 576 (сто тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн 90 коп. 3% річних, 65 192 (шістдесят п'ять тисяч сто дев'яносто дві) грн 42 коп інфляційних втрат та 2 951 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 54 коп судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити."

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах іншого судового провадження Господарським судом міста Києва розглядався спір за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 22 110 190,70 грн. основного боргу за договором про закупівлю природного газу від 19.01.2012 № 44/1-6-ПР, 1 671 893,87 грн. пені, 1 547 713,35 грн. штрафу, 333 465, 17 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі №910/8826/13 позовні вимоги задоволено частково, а саме: припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 5 226 885,79 грн основного боргу. Стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7 461 906 грн. 56 коп. основного боргу; 1 668 443 грн. 03 коп. пені; 1 547 713 грн. 35 коп. штрафу та 475 847 (чотириста сімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 68 коп. 3% річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 вказане рішення в частині стягнення неустойки (пені та штрафу) змінено та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7 461 906,56 грн. основного боргу; 166 844, 40 грн. пені; 154 771,30 грн. штрафу і 475 847,68 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 у справі №910/8826/13 розстрочено виконання рішення на дванадцять місяців шляхом щомісячної сплати Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишкової частини заборгованості (всього 5 586 624,15 грн) до третього числа кожного місяця починаючи з 03.03.2014 року по 03.01.2015 року у сумі 460 000,00 грн. та останній платіж у сумі 526 624,15 грн. - погашається у строк до 03.02.2015 року.

Судами встановлено, що станом на 29.01.2014 відповідачем у даній справі було сплачено 2 673 745,79 грн.

У зв'язку з тим, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання та не сплатило суму боргу, яка була окрім того стягнута за рішенням суду у справі №910/8826/13, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом у даній справі та просить стягнути з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 692 989,42 грн. інфляційних втрат, нарахованих починаючи з серпня 2012 року по січень 2015 року на суму заборгованості за спожитий у січні 2012 року - липні 2012 року природний газ, про стягнення яких не заявлялось у справі № 910/8826/13, та стягнути 175 291,96 грн. - 3 % річних, нарахованих на всю суму боргу, з урахуванням проведених відповідачем оплат за період, який не увійшов в період заявлений у справі №910/8826/13, а саме за період з 02.07.2013 по 21.01.2015 .

Колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зміни рішення суду про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).