Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №910/22695/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 910/22695/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Спецінвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016за заявою Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк"прозміну способу та порядку виконання рішенняу справі№910/22695/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк"доДочірнього підприємства "Спецінвест"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Автопрокат"за участю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській областіпро звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому засіданні взяли участь представники: - ПАТ "Аграрний комерційний банк" Барила К.В., Луцков В.І., - ДП "Спецінвест" Оберемок Д.О., - ДП "Автопрокат" повідомлений, але не з'явився, - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомлений, але не з'явився,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2015 у справі №910/22695/13 (суддя Шкурдова Л.М.) задоволена заява Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2014 у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 (судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Гончаров С.А.) вказану ухвалу скасовано у зв'язку з порушенням норм процесуального права (розгляд справи відбувся за відсутності сторони не повідомленої належним чином про розгляд справи) та прийнято нове рішення, яким задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2014 у даній справі.

Дочірнє підприємство "Спецінвест", не погоджуючись із прийнятою у даній справі постановою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Усіх учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду міста Києва від 31.01.2014 у даній справі стягнуто з Дочірнього підприємства "Спецінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" заборгованість за кредитним договором № 169/2008 від 26.12.2008 в сумі 6 243 986,35 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором за реєстровим № 9125 від 26.12.2008, а саме нерухоме майно:

- садовий будинок, що розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський район, село Гнідин, "Калина" садівницьке товариство, буд. 36 (1. А-І - Садовий будинок (2005), 196,1 кв. м., 2. Б - літня кухня, 3. В,Г - навіс, 4. Д - альтанка, 5. К - колодязь, 6. Е, Ж, 3 - каналізаційна яма, 7. N1-3 огорожа, 8. N-1 замощення;

- земельну ділянку, площею 0,2400 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садове товариство "Калина" (надалі - Земельна ділянка) надана для ведення садівництва (кадастровий №3220882600:04:002:0213, належить Іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 24.11.2006 (Серія ЯД № 669247) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною не нижче:

- для садового будинку загальною площею 196,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, село Гнідин, "Калина" садівницьке товариство, буд. 36, - 501 240,00 грн. з урахуванням ПДВ;

- для земельної ділянки, площею 0,2400 га, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садове товариство "Калина", - 588 200,00 грн. без урахування ПДВ.

В грудні 2015 року ПАТ "Аграрний комерційний банк" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду. В обґрунтування підстав заяви, банк послався на те, що до цього часу рішення господарського суду міста Києва у даній справі не виконано, що викликано тим, що Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №427/25204 (надалі Тимчасове положення) не передбачено можливості реалізації земельних ділянок, позаяк державний виконавець позбавлений можливості реалізувати майно, вказане у виконавчому документі. Заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2014 у даній справі шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої у ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву банку про зміну способу і порядку виконання рішення, виходили з того, що оскільки Тимчасовим положенням не передбачений механізм реалізації земельних ділянок, тому державний виконавець позбавлений можливості реалізовувати майно, вказане у виконавчому документі, з метою задоволення вимог стягувача та надали ПАТ "Аграрний комерційний банк" право на продаж предмету іпотеки, а саме: садовий будинок, що розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський район, село Гнідин, "Калина" садівницьке товариство, буд. 36 (1. А-І - Садовий будинок (2005), 196,1 кв. м., 2. Б - літня кухня, 3. В,Г - навіс, 4. Д - альтанка, 5. К - колодязь, 6. Е, Ж, 3 - каналізаційна яма, 7. N1-3 огорожа, 8. N-1 замощення;

- земельну ділянку, площею 0,2400 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садове товариство "Калина" (надалі - Земельна ділянка) надана для ведення садівництва (кадастровий №3220882600:04:002:0213, належить Іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 24.11.2006 (Серія ЯД № 669247) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., будь-якій особі-покупцеві в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" за ціною продажу предмета іпотеки, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Вищий господарський суд України не може погодитися із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться і в ст. 20 ГК України.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Звертаючись з позовом до суду, позивач на свій розсуд обирає спосіб захисту порушеного права, в той час як на суди покладено обов'язок перевірки відповідності обраного позивачем способу захисту приписам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Звертаючись із позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №169/2008 в сумі 6 243 986,35 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 26.12.2008 №9125 шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною для його подальшої реалізації в розмірі: садовий будинок - 501 240,00 грн., земельна ділянка - 588 200,00 грн.

В п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" роз'яснено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) - дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Тобто, рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.12.2009 у справі № 14/125 та від 26.01.2010 у справі № 38/126-09).