ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2014 року Справа № 914/3566/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі)розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.02.14
у справі№914/3566/13господарського судуЛьвівської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів"простягнення сумиза участю представників від:позивачаМацегорін А.О. (дов. від 30.12.13)відповідачаСеньків А.І. (протокол від 26.05.11)
В С Т А Н О В И В :
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів" 39713,32грн. боргу за отриманий газ, 3040,13 грн. пені,2204,65 грн. 3% річних, та 119,14 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.13 (суддя Фартушок Т.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Гнатюк Г.М., суддів: Кравчук Н.М.,
Мирутенка О.Л.), в позові відмовлено повністю. Судові акти мотивовані тим, що позивачем не доведено факту здійснення поставки природного газу по договору №24/11-1601/11-0/ПДВ від 30.08.11, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Не погоджуючись з судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невірну оцінку судами доказів у справі, зокрема, акту приймання передачі природного газу за жовтень 2011 року, податкової накладної, Договору поставки природного газу 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.11 (відповідно до п.2.3 Додатку №1 якого), у разі відмови покупця від надання та/або підписання 3-стороннього акта приймання-передачі газу, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі фактично протранспортованих обсягів газу. Відповідав надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.08.11 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів" (покупець) укладений договір поставки природного газу №24/11-1603/11-0/ПДВ з додатками (Договір), відповідно до якого (п.1.1), постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 Договору.
Відповідно до п.1.2 договору, постачальник передає покупцю в період з 06.08.11 по 30.09.11 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі 100 тис.куб.м. Згідно п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, які склались між сторонами з 06.08.11 і діє у частині поставки газу до 30.09.11 включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Відмовляючи в позові, суди послалися на недоведеність факту поставки газу в жовтні 2011 року. Зокрема, як докази здійсненої поставки позивач наводить копію акту прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.11, відповідно до якого протягом 11.10.11-31.10.11 позивачем поставлено відповідачу газу на суму 209300,76грн. (а.с.25), дублікат акту прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.11 (а.с.96) та податкову накладну №31102011 (порядковий №754/003), складену за поставкою від 31.10.11 (а.с.100).
Оцінюючи акт приймання-передачі газу від 30.10.11, суди не взяли його до уваги, оскільки він складений не на виконання укладеного між Сторонами Договору (№24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.11), а на виконання іншого договору №06/11-1297 від 30.08.11, який також укладався між сторонами (і в п.5.1 якого зазначено про поставки в період з 01.01.11 по 31.12.11 та який укладений строком до 01.01.11 (п.10.1)), проте, вимоги щодо стягнення боргу за яким не були предметом розгляду у даній справі.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів суперечать змісту цього доказу (а.с. 25), в якому зазначено, що газ в обсязі 54,900 тис. куб.м. переданий згідного договору №24/11-1603/11-0/ПДВ. А що стосується договору №06/11-1297, то з цього приводу в акті зазначено, що саме на його підставі отримувався газ позивачем від НАК "Нафтогаз України". А відтак, висновки судів не відповідають вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
При оцінці дублікату акту прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.11 (а.с.96), судами не взято до уваги, що відповідно до п.2.3 Додатку №1 до Договору поставки природного газу 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.11, у разі відмови покупця від надання та/або підписання 3-стороннього акта приймання-передачі газу, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі фактично протранспортованих обсягів газу.
Слушними є посилання судів на те, що згідно договору №24/11-1603/11-0/ПДВ поставка газу мала здійснюватися протягом 11.10.11-30.09.11, а позивач посилається на акти за жовтень 2011, тому поставка за цими актами не могла здійснюватися за цією угодою. Втім, такі посилання не можуть бути підставою для відмови в позові у стягненні основного боргу (а можуть бути підставою для відмови в позові лише для стягнення фінансових нарахувань, передбачених умовами цього договору) з огляду на наступне. Зауважуючи про те, що газ поставлений не на підставі вищевказаного договору, суд повинен був зазначити, на підставі якого договору він постачався, або чи мала місце бездоговірна поставка.
На підтвердження факту поставки цього обсягу газу позивачем наданий Реєстр реалізації та транспортування природного газу споживачам газорозподільними мережами ПАТ "Львівгаз" за договорами Львівської філії ДК "Газ України" за жовтень 2011 року, що мав бути оцінений судами. Факт поставки газу визнає відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 44) та в листі (а.с. 54). Крім того, він заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України (а.с. 55). Судами ці докази та заяви взагалі не досліджувалися, їм не давалася правова оцінка, тим більше вони не оцінювалися у контекстному взаємозв'язку із актами приймання-передачі (а.с.25, 96) та ст. 11, 525, 601 Цивільного кодексу України.
За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково, рішення господарського суду Львівської області від 02.12.13 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.14 у справі №914/3566/13 скасувати, справу №914/3566/13 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий - суддя В.І. Дерепа
Судді С.В. Бондар
Б.М. Грек
Сервисы для юристов