Постанова ВГСУ від 03.06.2015 року у справі №910/15449/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 910/15449/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М., розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 20.10.2014 р.та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р.у справі № 910/15449/14 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг"до1. товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія", 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина"простягнення 255 544,98 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Сопільняк Д.В. (дов. від 01.05.2014р.);

відповідача 1: Горбатенко А.В. (дов. від 20.08.2014р.);

відповідача 2: не зявилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року (суддя: Трофименко Т.Ю.) у справі №910/15449/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року (головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі №910/15449/14 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач-1 скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники відповідача-2 не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина".

Заслухавши представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія" (покупець) укладено договір поставки № 10-Е (далі - договір поставки).

Відповідно до умов договору поставки постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки, відповідач-2 поставив відповідачу-1 товар на суму 237 362,40 грн., що підтверджується видатковою накладною від 06.03.2014 року №РН0000045.

05.02.2014 року між позивачем (фактор) та відповідачем 2 (клієнт) укладено Генеральний договір факторингу № 010-14 Ф (далі - договір факторингу).

Відповідно до умов договору факторингу позивач зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження відповідача-2 за плату, а останній зобов'язується відступити позивачеві своє право грошових вимог до боржників, найменування та реквізити яких вказуються у Додаткових угодах до Договору факторингу, які є його невід'ємною частиною, та здійснювати позивачеві плату за користування фінансуванням.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу відповідач-2 відступає позивачеві свої грошові вимоги до боржників за продукцію, поставлену з умовою відстрочки платежу або інших умовах вказаних у додаткових угодах до договору факторингу.

Пунктом 3.4. договору факторингу встановлено, що відступлення права грошової вимоги в зобов'язанні з основним договором від відповідача-2 до позивача відбувається у момент укладення між вказаними сторонами Додаткових угод до Договору факторингу.

11 березня 2014 року між позивачем та відповідачем-2 укладено Додаткову угоду №01 до договору факторингу (далі - додаткова угода).

Відповідно до умов додаткової угоди відповідач-2 відступає позивачеві майбутню грошову вимогу до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки від 14.09.2011 року № 10-Е за видатковою накладною від 06.03.2014 року №РН00045 на суму 237362,40 грн.

Пунктом 6.1. генерального договору факторингу встановлено, що клієнт зобов'язаний відповідно до умов цього договору, надіслати боржникові письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Протягом 2 (двох) календарних днів після укладання між сторонами додаткових угод до цього договору, клієнт рекомендованим листом повідомляє боржника про відступлення свого права грошової вимоги факторові, у повідомлені визначає грошову вимогу, яка підлягає виконанню та називає Фактора, якому боржник повинен здійснювати платіж та платіжні реквізити фактора, за якими боржник зобов'язаний здійснювати платежі. При цьому фактор має право вимагати від клієнта надання доказів надіслання боржникові повідомлення та/або надіслати таке повідомлення самостійно.

В зв'язку з простроченням відповідачем-1 виконання зобов'язань з оплати отриманого товару, позивач надсилав відповідачу-1 повідомлення від 11.03.2014 року про відступлення відповідачем-2 позивачу права вимоги від відповідача-1 виконання грошового зобов'язання, яке виникло в останнього, на підставі договору поставки та видаткової накладної від 06.03.2014р. № РН00045 та просив перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість в сумі 237362,40 грн.

Господарськими судами встановлено, що відповідач-1 отримав вищезазначене повідомлення відступлення права грошової вимоги - 25.04.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.