ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2014 року Справа № 911/4634/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Прокопанич Г.К.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на ухвалу від 06.02.2014господарського суду Київської області та на постанову від 25.03.2014Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/4634/13 господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укравтопром"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автосіті Одеса"простягнення 18 395 865,58 доларів та 332 708,63 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаОСОБА_5 (дов. від 01.10.2013 № 404/11.5.2);відповідачаПрокопенко Т.Ю. (дов. від 25.12.2013 № б/н);третьої особине з'явились;ВСТАНОВИВ:
У грудні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (надалі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укравтопром" (надалі - ТОВ "Компанія Укравтопром") про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 18395865,58 доларів США та 332708,63 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2013 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автосіті Одеса" (яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Автосіті") (надалі - ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса").
31.01.2014 відповідач - ТОВ "Компанія Укравтопром" звернувся до господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2014 у справі № 911/4634/13 (суддя Бабкіна В.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 (колегія суддів: Дідиченко М.А. - головуючий, судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.), зупинено провадження у справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 06.02.2014 скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстації. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 43, 79, 83, 86 ГПК України, ст. ст. 204, 216 Цивільного кодексу України, оскільки обставини щодо недійсності кредитного договору можуть бути встановлені під час розгляду даної справи, а тому відсутні підстави для зупинення правадження, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.
Відповідач - ТОВ "Компанія Укравтопром" у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, предметом позову є матеріально-правова вимога ПАТ "ВТБ Банк" як кредитора про стягнення з ТОВ "Компанія Укравтопром" як поручителя за Договором поруки від 02.06.2008, кредитної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" як позичальником, умов Договору кредиту № 100.2.3-01/156к-08 від 02.06.2008.
Задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду господарської справи № 910/717/14 за позовом ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсним Договору кредиту № 100.2.3-01/156к-08 від 02.06.2008, будуть встановлені обставини, що можуть вплинути на оцінку доказів у данній справі, оскільки визнання недійсним кредитного договору як основного зобов'язання, в силу приписів ст. ст. 546, 548, 559 Цивільного кодексу України, зумовить припинення акцесорного зобов'язання - Договору поруки від 02.06.2008, а отже стягнення кредитної заборгованості у даній справі за договором поруки буде неправомірним.
При цьому, господарським судом апеляційної інстанції відхилено посилання апеляційної скарги на пункт 1 частини 1 ст. 83 ГПК України щодо права господарського суду дослідити обставини справи з приводу дійсності договору, що пов'язаний з предметом спору, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором поруки, учасниками якого є позивач та відповідач. Зобов'язання по даному договору у третьої особи відсутні. Предметом пов'язаної справи № 910/717/14 є визнання кредитного договору недійсним, сторонами якого є третя особа та позивач.
З огляду на це, застосовуючи пункт 1 частини 1 ст. 83 ГПК України щодо визнання недійсним кредитного договору у даному провадженні призведе до порушення прав третьої особи, оскільки вона є стороною оспорюваного договору, а тому повинна виступати відповідачем у справі.
Крім того, згідно із ст. 83 ГПК України суд має право, а не обов'язок визнавати договір недійсним. До того ж, у випадку розгляду іншим судом вимоги про визнання недійсним договору, пов'язаного з предметом даного спору, суд позбавляється даного права, оскільки з одного і того ж спору не може бути винесено два рішення. Тому, враховуючи вказані підстави є необхідним застосування ст. 79 ГПК України, що і було правомірно зроблено судом першої інстанції.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Тобто господарський суд в ухвалі повинен обґрунтувати в чому саме полягає неможливість розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею справи.
Зі змістом наведеної норми кореспондує пункт 3 частини 2 ст. 86 ГПК України, який передбачає, що ухвала господарського суду має містити, в числі іншого, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.
Виходячи із змісту зазначених правових норм, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Разом з тим, як ухвала місцевого суду, так і постанова суду апеляційної інстанції не містять будь-яких посилань на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду господарської справи № 910/717/14, унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги; не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи.
Крім цього, судами не враховано положення статті 204 Цивільного кодексу України якою закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
При цьому судами не взято до уваги, що презумція правомірності правочину може бути спростована судом під час розгляду справи по суті з урахуванням вимог пункту 1 частини 1 ст. 83 ГПК України.
З огляду викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 910/719/14.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції зробили неправильні висновки про необхідність застосування ст. 79 ГПК України, а тому відповідно до положень господарського процесуального законодавства оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій підлягають безумовному скасуванню, а справа - поверненню до господарського суду Київської області для її подальшого розгляду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити.
Сервисы для юристов