Постанова ВГСУ від 03.06.2014 року у справі №910/6922/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 910/6922/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. за участю представників сторін:позивачаДроботенко Ю.О. дов. від 03.06.2014 рокувідповідачаГодованюка О.В. дов. від 27.12.2013 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"на постановувід 01.04.2014 року Київського апеляційного господарського суду у справі№910/6922/13 господарського суду міста Києва областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"доПриватного акціонерного товариства "Київспецтранс"простягнення 33783,44 грн.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" про стягнення 5141,43 грн. 3% річних, 5765,27 грн. інфляційних втрат, 22876,74 грн. 17% річних за користування товарним кредитом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року (суддя Сташків Р.Б.) у задоволенні позову відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року (головуючого судді Чорної Л.В., судді Іоннікової І.А., Мартюк А.І.) скасоване та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" 5141,43 грн. 3% річних 5765,27 грн. інфляційних втрат, 22876,74 грн. 17% річних за користування товарним кредитом, 1720,50грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду від 24.12.2013 року постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року була скасована, а справа направлена на новий розгляд до цього ж суду.

Під час нового розгляду справи Київський апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2014 рогу (головуючий суддя Коротун О.М., судді Гаврилюк О.М., Корсакова Г.В.) рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року в частині відмови у стягненні 29101,22 грн. скасував і прийняв нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Стягнув з Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" 4046,69 грн. 3% річних, 5765,27 грн. інфляційних втрат та 19289,26 грн. 17% річних, 1720,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Стягнув з Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції та 1218,00 грн. на правову допомогу.

Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року, а рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року залишити без змін.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме статей 205-210, 213, 604, 625, 637 Цивільного кодексу України, статей 181, 184 Господарського кодексу України та з неправильним і неповним дослідженням доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Також заявник зазначає, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи 20.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" та Приватним акціонерним товариством "Київспецтранс" було укладено договір поставки, згідно з яким позивач зобов'язується передати у встановлений строк (строки) нафтопродукти у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти нафтопродукти і оплатити їх на умовах цього договору (а.с.10-11).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" у листопаді, грудні 2008 року поставило Приватному акціонерному товариству "Київспецтранс" товар загальною вартістю 169925,73 грн., який відповідач у встановлені даним договором строки не оплатив.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року у справі № 52/45 позовні вимоги ТОВ "Фірма Октан" було задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Київспецтранс" на користь ТОВ "Фірма Октан" 169925,73 грн. основного боргу за договором поставки, 35427,90 грн. інфляційної складової боргу, 9635,34 грн. 3% річних, 55391,78 грн. оплати за користування товарним кредитом, 2703,81 грн. державного мита, 155,22 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10085,60 грн. витрат на адвокатські послуги. У іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 зазначене рішення господарського суду міста Києва змінено, в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката позов залишено без розгляду. У іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011 у справі № 52/45 вищевказані рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій скасовані в частині стягнення 9635,34 грн. 3% річних, а в іншій частині - залишені без змін.

На виконання вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції 28.04.2011 було видано наказ, за яким з відповідача на користь позивача було стягнуто 169925,73 грн. основного боргу, 35427,90 грн. інфляційної складової боргу, 55391,78 грн. оплати за користування товарним кредитом, 2703,81 грн. державного мита, 155,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Таким чином, згідно за даним наказом було стягнуто з відповідача 263604,44 грн.

Причиною виникнення спору у даній справі стало те, що відповідачем зазначена сума заборгованості була погашена у повному обсязі лише 14.10.2011 року, а тому позивачем на прострочену суму заборгованості за період з 23.11.2010 до 14.10.2011 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних та інфляційні втрати, а також на підставі пункту 3.3 договору поставки нараховані 17% річних за користування товарним кредитом, у заявлених до стягнення сумах.

Також судами встановлено, що 15.06.2011 між позивачем та відповідачем була укладена угода про розстрочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до якої ПАТ "Київспецтранс" (боржник) визнає, що його заборгованість перед ТОВ "Фірма Октан" (кредитором) за постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 року, яка набрала законної сили 14.02.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011 року, яка набрала законної сили 19.04.2011 року, у справі № 52/45, на момент укладення цієї угоди становить 263604,44 грн.

Пунктом 2 цієї угоди сторони передбачили, що відповідач гарантує, що вся зазначена сума заборгованості буде погашена шляхом щомісячного перерахування ним на поточний рахунок позивача грошових коштів у сумі не менше ніж 45000,00 грн. та повний розрахунок буде проведений не пізніше 01.01.2012 року.

Відповідно до пункту 3 угоди від 15.06.2011 року угода є дійсною з моменту її підписання сторонами.

Враховуючи те, що за рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у вищевказаній справі № 52/45 була стягнута заборгованість, яка виникла саме за договором поставки, тобто сума боргу виникла на підставі даного договору, а не на підставі зазначених рішень судів (за винятком судових витрат), то проаналізувавши умови угоди за правилами статей 213, 637 Цивільного кодексу України та правовідносини сторін, суд першої інстанції дійшов висновку, що новація відбулася за зобов'язаннями, які виникли безпосередньо за договором поставки (в частині основного боргу, інфляційних втрат та процентів за користування товарним кредитом), і тільки в частині стягнутих судових витрат - за зобов'язанням, яке виникло із цих судових рішень.