ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2016 року Справа № 910/20128/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіФролова Г.М., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 рокуу справі№ 910/20128/15Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доЖитлово-будівельного кооперативу "Медик-2"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Публічного акціонерного товариства "Київенерго", 2. Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр"простягнення коштів
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Шевченко О.Л. дов. № 746 від 31.12.2015 року,- відповідача:Чугаєнко О.М. дов. б/н від 04.01.2016 року, Кудряшова В.М. - голова правління,- третіх осіб:ПАТ "Київенерго": не з'явився, КП "ГІОЦ": не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі за тестом - ПАТ "АК "Київводоканал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Медик-2" (далі за текстом - ЖБК "Медик-2") про стягнення заборгованості за послуги постачання питної води та приймання стічних вод в сумі 33 258, 42 грн., інфляційних втрат в сумі 3 750, 73 грн., 3 % річних в розмірі 921, 41 грн., пені в сумі 1 051, 16 грн. та штрафу в сумі 1 662, 92 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 року, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі за текстом - ПАТ "Київенерго") та Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі за текстом - КП "ГІОЦ").
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 року у справі № 910/20128/15 припинено провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 13 324, 90 грн., відмовлено в задоволенні позову ПАТ "АК "Київводоканал" до ЖБК "Медік-2" про стягнення основного боргу в розмірі 19 933, 52 грн., інфляційних втрат в сумі 3 750, 73 грн., 3 % річних в розмірі 921, 41 грн., пені в сумі 1 051, 16 грн. та штрафу в сумі 1 662, 92 грн.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 року в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року у справі № 910/20128/15 апеляційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року у справі № 910/20128/15 в частині відмови в задоволені позовних вимог, а матеріали справи направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу Української, ст. 6 Господарського кодексу України, ст. ст. 42, 43, 47, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 04.02.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -. Яценко О.В., суддів - Фролової Г.М., Ходаківської І.П касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2016 року.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 24.06.2008 відкрите акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та ЖБК "Медік-2" (абонент) уклали договір № 08305/4-04 про постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, згідно п. 1 якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій міста Києва приймати від нього стічні води відповідно до Правил приймання стічних вод у систему каналізації міста Києва, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах правочину, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлений Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом № 65 від 01.07.1994 Держжитлокомунгоспу України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 за № 165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом № 37 від 19.02.2002 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, що виникають за договором.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 затверджено Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, згідно п. п. 3.1., 3.7. яких розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Положеннями п. 2.1.1. вказаного вище Договору сторони передбачили, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями водолічильника. В разі технічної неможливості встановлення водолічильника, кількість поставленої води може визначатися за узгодженням з постачальником розрахунком.
Пунктом 2.1.2. Договору сторони узгодили, що зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.
Згідно п. п. 2.1.6., 2.2.1. Договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.
В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Відповідно до п. п. 2.2.2., 2.2.3. Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів; оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента; за згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України; в разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу; у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Договір, згідно п. 7.1., укладається на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.
Так, підставою для звернення до суду, на думку позивача, стало те, що відповідач має заборгованості перед позивачем за договором № 08305/4-04 від 24.06.2008 щодо спожитих з липня 2012 по 30.06.2014 послуг з постачання води та приймання стічних вод, однак, відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, обґрунтовує це тим, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення вартість води на підігрів, оскільки бойлер, що здійснює такий підігрів, знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго".
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Сервисы для юристов