ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2015 року Справа № 923/1116/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргуУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Н.А.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року та додаткову постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 рокуу справі№ 923/1116/14 господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"доПублічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"про стягнення 2 309 942, 21 євро та 20 000, 00 грн.за участю представників сторін: від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - Гуцул А.Д., дов. № 10/00-23 від 21.01.2015 року; від Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" - Могилевський В.Ю., дов. № 759/70-02-П від 05.01.2015 року,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум", Банк, позивач) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А. звернувся до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (далі - ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", Суднобудівний завод, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №1-0041/12/38-KL від 17.12.2012 року в розмірі 2 309 942 Євро 21 Євро центів та 20 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.08.2014 року у справі № 923/1116/14 (суддя - Задорожна Н.О.) позов ПАТ "Банк Форум" задоволено, стягнуто з ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" 2 203 544 Євро 57 Євроцентів боргу по кредиту, 84 469 Євро 20 Євроцентів простроченої заборгованості по процентах, 19 005 Євро 57 Євроцентів поточної заборгованості по процентах, 2 922 Євро 87 Євроцентів пені за прострочення сплати процентів, 20 000,00 грн. боргу по комісії, а також стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року у справі № 923/1116/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Головей В.М., суддя - Мирошниченко М.А., суддя - Шевченко В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" задоволено. Рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2014 року скасовано. Позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" залишено без задоволення.
Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року у справі № 923/1116/14 стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року та додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року у справі № 923/1116/14, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйова Н.А. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 року у справі № 923/1116/14 змінити, зупинити провадження у справі № 923/1116/14. Додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/1116/14 від 09.12.2014 року - скасувати.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 17, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 5 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2014 року ПАТ "Банк Форум", звернувся до господарського суду Херсонської області із позовом до ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1-0041/12/38-KL від 17.12.2012 року в розмірі 2 309 942 Євро 21 Євроцентів та 20 000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції в рішенні від 28.08.2014 року у справі № 923/1116/14 послався на те, що позивачем доведено належним чином виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та додаткових угод до нього, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків.
Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції та вказав на те, що факт наявності заборгованості за кредитним договором належним чином не доведений, а її відсутність є документально підтвердженою.
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що позивач має зобов'язання по Договорам, а саме згідно з Генеральним договором банківського вкладного (депозитного рахунку) № 25 від 30.12.2013 року, згідно Договору банківського рахунку № 1-53800/243803 від 07.12.2012 року станом на 11.03.2014 року.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем надані докази (повідомлення про припинення зобов'язання зарахуванням від 11.03.2014 року, повідомлення про дострокове розірвання договорів банківського вкладу від 26.02.2014 року), які містять печатку банку та номер вхідної кореспонденції.
Факт повідомлення про дострокове розірвання договорів банківських вкладів від 26.02.2014 року та заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог вказує на повне дострокове погашення відповідача перед позивачем 11.03.2014 року заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами, по Кредитному договору у розмірі 2 203 544,57 Євро. Нарахування подальших платежів за Кредитним договором після 11.03.2014 року є безпідставним.
Таким чином, судом апеляційної інстанції правомірно вказано на те, що твердження позивача про відсутність зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями спростовуються наявними у справі доказами та не відповідають фактичним обставинам справи.
Сервисы для юристов