ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2015 року Справа № 909/554/14
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Круглікової К.С.,
Мамонтової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року у справі №909/554/14 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором будівельного підряду,
за участю представників:
Позивача: Яценко Я.В. дов. б/н від 26.12.2014 року
Відповідача: не з'явився
В с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" (далі - ТОВ "Кубісбау", Позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" (далі - ТОВ "Калушстальбуд", Відповідач), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про стягнення 255779,42 грн., з яких: 246633,80 грн. основного боргу, 2626,36 грн. пені, 6090,61 грн. інфляційних втрат і 428,65 грн. трьох відсотків річних за договором будівельного підряду №1207/-01 від 12.07.2013 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року, у позові ТОВ "Кубісбау" відмовлено.
У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права і, зокрема ст.ст. 530, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення - про задоволення позову повністю.
Заслухавши пояснення учасника судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.07.2013 року між ТОВ "Калушстальбуд" (Підрядник) і ТОВ "Кубісбау" (Субпідрядник) було укладено договір будівельного підряду №1207/-01 (далі - Договір підряду), відповідно до умов якого (п.п. 1.1., 1.2.) Субпідрядник зобов'язався на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил, матеріалів, засобів, техніки та устаткування виконати роботи з улаштування бетонної підлоги забійного цеху в м. Нововолинську, вул. Сокальська, 30, а Підрядник зобов'язався прийняти такі роботи та оплатити їх. Роботи мають бути виконані в повному обсязі протягом 3 календарних місяців з моменту отримання Субпідрядником попередньої оплати.
Згідно п.п. 2.1.-2.2.2. Договору підряду договірна вартість робіт та матеріалів є невід'ємною частиною договору і зазначається в локальних кошторисах, договірній ціні. Розрахунок відбувається наступним чином. Оплата виконаних Субпідрядником робіт здійснюється Підрядником за фактично виконані обсяги. Попередня оплата в розмірі 250000,00 на протязі двох днів з моменту підписання договору. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться протягом трьох робочих днів з моменту підписання актів прийому-передачі виконаних робіт за кожною окремою формою КБ-2в.
При цьому, умовами Договору підряду передбачалось (п. 8.1.), що за недотримання термінів розрахунків, що виникло з вини Підрядника і не пов'язане з невиконанням Субпідрядником своїх зобов'язань за договором, Підрядник сплачує на користь Субпідрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п.п. 6.2., 6.3. Договору підряду прийняття Підрядником виконаних робіт здійснюється та оформляється актами приймання-передачі виконаних робіт з наданням Субпідрядником сертифікатів та паспортів на використані матеріали. Підрядник, протягом п'яти робочих днів з дня одержання акта прийому-передачі виконаних робіт зобов'язаний направити Субпідряднику підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття цих робіт. У випадку аргументованої відмови Підрядника від підписання акта прийому-передачі виконаних робіт сторони складають акт, в якому узгоджують перелік неякісно виконаних робіт, терміни усунення недоліків.
Також, як було встановлено судами попередніх інстанцій, Позивачем було виконано роботи за Договором підряду по улаштуванню бетонної підлоги забійного цеху у місті Нововолинську, вул. Сокальська, 30, проте такі роботи Відповідачем добровільно оплачено не було.
У зв'язку з цим, 28.04.2014 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу про оплату робіт за Договором підряду, у якій пропонував в термін до 08.05.2014 року здійснити повний розрахунок виконаних у березні 2014 року будівельних робіт.
Однак, вказану заборгованість Відповідачем погашено так і не було.
Вимогами ТОВ "Кубісбау" у даній справі, з посиланням на положення ст.ст. 526, 530, 610, 612, 623, 625, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 219 Господарського кодексу України (далі - ГК України), умови Договору підряду та неналежне виконання умов останнього, з урахуванням уточнень до позовних вимог, є стягнення з ТОВ "Калушстальбуд" 255779,42 грн., з яких: 246633,80 грн. основного боргу, 2626,36 грн. пені, 6090,61 грн. інфляційних втрат і 428,65 грн. трьох відсотків річних.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629, 837, 854, 875 ЦК України, ст. 193 ГК України, умови Договору підряду, та представлені матеріали справи, дійшов висновку про те, що оскільки самим Позивачем не було дотримано умов Договору підряду щодо надіслання Відповідачу актів прийому-передачі виконаних робіт, як і не було доведено факту порушення останнім договірних зобов'язань та наявності у нього перед Позивачем боргу, позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.
Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Сервисы для юристов