Постанова ВГСУ від 03.02.2016 року у справі №927/678/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 927/678/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Некрасов Д.А. Чернікова О.С., Пахомов Ю.О. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на рішення та постановуГосподарського суду Чернігівської області від 29 вересня 2015 р. Київського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2015 р.у справі№ 927/678/15за позовомпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"до 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:приватного акціонерного товариства "Галс-К" товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-К Лтд"про стягнення 109 747,11 грн. ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача стягнення 94 938,42грн заборгованості з оплати за зберігання природного газу в обсязі 5745,016тис.м3, за договором на зберігання, (закачування, відбір) природного газу №1304006910 від 15.04.2013р., з яких 62046,17грн, - основний борг, 7302,97грн - пеня, 4343,23грн - 7% штрафу, 1639,46грн - 3% річних, 19606,59грн - інфляційні втрати.

24.06.2015 р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, та просив стягнути з відповідача 62046,17грн основного боргу, 7302,97грн пені за період з 01.05.2014 по 20.11.2014, 4343,23грн. штрафу, 1929,35грн. 3% річних з 21.05.2014 по 02.06.2015 та 34125,39 грн. інфляційних втрат з червня 2014 року по січень 2015 року, а всього - 109747,11грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.09.2015 (суддя Цимбал-Нарожна М.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 (головуючий - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.), у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 15.04.2013 між ПАТ "Укртрансгаз" (виконавець), що здійснює діяльність на підставі ліцензії НКРЕ на зберігання природного газу, газу (метану) вільних родовищ, серія АЕ №194512 від 28.02.2013 та ПрАТ "Галс-К" (замовник) укладено договір №1304006910 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу (далі -договір).

Відповідно до ст. 1 договору виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного договором, зберігати в підземному сховищі (ПГС) природний газ (далі-газ), у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній цим договором, а замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені договором строки.

Тариф на закачування 1000 м3 газу в ПСГ зазначений в п. 3.1 договору, тариф на зберігання 1000 м3 газу в ПСГ - в п. 3.2 договору, тариф на відбір 1000 м3 газу в ПСГ - в п. 3.3 договору.

Пунктом 3.4 договору визначено, що тарифи, зазначені в п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Порядок та вартість розрахунків встановлений положеннями п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору.

На виконання умов зазначеного договору позивач в період з 16 квітня 2013 року по 15 квітня 2014 року прийняв і здійснив закачування до ПСГ природного газу в обсязі 4628,101 тис. м3, що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ.

Згідно п.2.16 договору у випадку, якщо на дату закінчення відбору газу (15 квітня 2014 року), у ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу замовника, сторони зобов'язуються до 15 травня 2014 року скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПГС.

Замовник зобов'язується оплатити частину вартості послуг із зберігання залишку газу в наступному сезоні зберігання згідно з пунктом 4.4 договору від 15.04.2013 та у строк до 15 липня 2014 року укласти з виконавцем договір на зберігання цього залишку газу в наступному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2014 по 15 квітня 2015 року).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що замовник зобов'язується до 20 травня 2014 року сплатити виконавцю частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився в ПСГ на дату закінчення періоду відбору газу - 15 квітня 2014 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Відповідно до ч.2 п.2.12 договору, акти приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків.

На дату закінчення відбору газу (15 квітня 2014 року) позивач зберігав природний газ в обсязі 5745,016 тис. м3, який залишився в ПСГ.

Оскільки відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг зберігання та закачування газу в ПСГ за договором належним чином не виконав, розрахувався лише частково в сумі 152021,55 грн. та з порушенням встановлених договором строків, то позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору зберігання природного газу, підставою для оплати другої частини вартості послуг із зберігання залишку газу в сезоні 2013-2014 років є наявність природного газу відповідача в ПГС позивача на кінець періоду - на дату закінчення відбору газу (15 квітня 2014 року) та підписаний обома сторонами акт про обсяг залишку природного газу в ПГС позивача, що підтверджує зазначений факт, проте доводи позивача про те, що на дату закінчення відбору газу (15 квітня 2014 року), у ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу відповідача у розмірі 5745,016 тис.м3 не підтверджені належними доказами, оскільки наявні в матеріалах справи акти складені в односторонньому порядку, інформаційна довідка щодо руху в ПГС ПАТ "Укртрансгаз" в період з 16.04.2013 по 16.04.2014 року природного газу є лише внутрішнім обліковим документом позивача

Натомість відповідач надав докази на підтвердження того, що зазначений позивачем залишок природного газу в ПСГ не належить йому, адже згідно умов договору №32-У/Г на купівлю-продаж природного газу у ПГС ПАТ "Укртрансгаз" від 03.01.2014 між ПрАТ "Галс-К" угода про спільну діяльність та ТОВ "Галс-К Лтд", ПрАТ "Галс-К" зобов'язується передати в період до 15.04.2014 в ПГС ПАТ "Укртрансгаз", а ТОВ "Галс-К Лтд" зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсягах 6000,000 тис. м3 орієнтовно і покупець є кінцевим споживачем природного газу.

Датою переходу права власності на газ відповідно до п.3.1 договору є дата підписання накладної на передачу газу від продавця покупцю.

За видатковою накладною №1-Г від 14.04.2014 газ в обсязі 5745,016 тис.м3 вартістю 19079198,14грн. передано ТОВ "Галс-К Лтд", яке відповідно до договору №1404000156 від 16.04.2014 за платіжним дорученням за №26056 від 02.07.2014 оплатило позивачу вартість послуг зі зберігання та закачування газу в об'ємі 5745,016тис. м3 в сумі 62046,17грн.

Крім того, рішенням господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 р. у справі № 910/677/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015, яке в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення для цієї справи, встановлено, що "в рішенні господарського суду м. Києва від 01.04.2015 р. по справі №910/29246/14, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 р., зазначено про право власності ТОВ "Галс-К ЛТД" на 5745,016 тис. м3 природного газу згідно договору №32-У/Г від 03.01.2014 р. та видаткової накладної №1-Г від 14.04.2014 р. Також вказаним рішенням зазначено, що вищезазначений обсяг газу зберігається в ПСГ ПАТ "Укртрансгаз" згідно договорів №1304006910 від 15.04.2013 р. та №1404000159 від 16.04.2014 р., але власником цього газу є ТОВ "Галс-К ЛТД" …….. Таким чином, станом на день укладення договору №1404000159 від 16.04.2014 р. у сховищі ПСГ не було залишків газу відповідача".

Проте, повністю погодитися з такими висновками судів неможливо, оскільки суди прийшли до них всупереч вимогам ст. 43 ГПК України без належної правової оцінки всіх зібраних у справі доказів в їх сукупності.