ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2016 року Справа № 922/2023/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Алєєва І.В.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у справі господарського суду№922/2023/15 Харківської області за позовом заступника прокурора Харківської областідо1) Харківської міської ради 2) обслуговуючого кооперативу "Лісопарк"про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2-скасування рішення Томчук М.О. прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 000606 не з'явився Ільїнський Б.В. дов. б/н від 29.01.2016. В С Т А Н О В И В:
У березні 2015 року Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати незаконним п. 21 додатку 1 до рішення 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 25.02.2009 №14/09;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ№512226 від 11.11.2009, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №320970600012;
- зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Лісопарк" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 0,5001га (кадастровий номер 6310136600:10:001:0085), про що скласти акти прийому - передачі.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що спірне рішення Харківської міської ради прийнято всупереч приписів ст.41 Земельного кодексу України, ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985р. №186, що є підставою для визнання його незаконним та скасування згідно ч.1ст.21 ЦК України, а відтак, незаконним є і свідоцтво про право власності на земельну ділянку, видане на підставі цього рішення, а земельна ділянка підлягає поверненню.
У відзиві на позов Обслуговуючий кооператив "Лісопарк" та Харківська міська рада просили суд застосувати позовну давність.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2015 (суддя Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 ( судді Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М.) відмовлено в задоволенні позову повністю з підстав пропуску строку позовної давності.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу ОК "Лісопарк" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх в силі, а касаційну скаргу без задоволення.
У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада проти касаційної скарги заперечує, вважає правомірним застосування судами попередніх інстанцій позовної давності, просить судові рішення залишити в силі, а в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Харківська міська рада до відзиву на касаційну скаргу додала копію Наукового висновку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 25.12.2015, який долучається до матеріалів справи.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представника відповідача та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.02.2009 на 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання Харківською міською радою було прийнято рішення №14/09 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування".
Відповідно до пункту 21 додатку 1 до цього Рішення Обслуговуючому кооперативу "Лісопарк" на підставі статті 41 Земельного кодексу України надано безоплатно у власність земельну ділянку за рахунок житлової та громадської забудови по Білгородському шосе, 34, загальною площею 0,5001га під житлову забудову та подальшу експлуатацію цього об'єкту.
На підставі цього Рішення Обслуговуючому кооперативу "Лісопарк" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ№512226 від 11.11.2009, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №320970600012.
Предметом позову у даній справі є вимога заступника прокурора Харківської області про визнання незаконним п. 21 додатку 1 до рішення 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 25.02.2009 №14/09 та про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ№512226 від 11.11.2009, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, за №320970600012.
Частиною першою статті 41 Земельного кодексу України встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Судами встановлено, що Обслуговуючий кооператив "Лісопарк" не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, встановленим статтями 133, 135, 137 Житлового кодексу України та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, в частині порядку створення та мети діяльності, а фактично є обслуговуючим кооперативом, у зв'язку з чим він не є суб'єктом, якому відповідно до ч. 1 статті 41 Земельного кодексу України може передаватись за рішенням органу місцевого самоврядування безоплатно у власність земельна ділянка для житлового будівництва.
При цьому у відповідності із статтями 41 Земельного кодексу України, статтями 133, 135, 137 Житлового кодексу України під час прийняття оспорюваного рішення Харківська міська рада при вирішенні питання про надання ОК "Лісопарк" безоплатно земельної ділянки зобов'язана була з'ясувати відповідність правового статусу, мети та підстав створення цього кооперативу вимогам щодо житлово-будівельного кооперативу, які встановлені Житловим кодексом України та Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу для того, щоб надавати йому земельну ділянку безоплатно у власність.
Однак, відповідачами ОК "Лісопарк" та Харківською міською радою під час розгляду справи в суді першої інстанції було заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідношень.
Суди попередніх інстанцій, застосовуючи строки позовної давності, правомірно виходили з того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що унормовано ч. 4 ст. 267 Цивільного Кодексу України.
Сервисы для юристов