Постанова ВГСУ від 03.02.2015 року у справі №904/2320/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року Справа № 904/2320/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Воліка І.М.

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. (судді: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) у справі№904/2320/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"доКомунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід"простягнення 72 671 540 грн. 76 коп. за участю представників: від позивача не з'явились від відповідача Передерій Олександр Сергійович, довіреність №1222/2-14 від 26.11.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (далі - КП Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід") про стягнення 72 671 540 грн. 76 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2014 р. порушено провадження у справі №904/2320/14.

В процесі судового розгляду справи представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Вказане клопотання мотивовано тим, що в провадженні Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська знаходиться справи №200/7670/14-ц за позовом Левченко Віталія Володимировича до ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" та КП Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" про визнання недійсним договору.

На думку відповідача, вирішення спору у справі №904/2320/14 є неможливим до прийняття Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська остаточного рішення у справі №200/7670/14-ц.

Так, заявник вважає, що з врахуванням збільшення позовних вимог предметом спору у вказаній цивільній справі є, зокрема, вимога про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії за державні кошти №10ЦТ1 від 26.02.2013 р. В свою чергу невиконання відповідачем своїх зобов'язань за даним договором є підставою звернення з позовом у справі №904/2320/14.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 р. провадження у справі №904/2320/14 зупинено до розгляду по суті пов'язаної цивільної справи №200/7670/14-ц та набранням законної сили рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у даній цивільній справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. задоволено апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго", вищевказану ухвалу скасовано.

Не погодившись з постановою, прийнятою господарським судом апеляційної інстанції, КП Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 р.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2015 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Волік І.М., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу КП Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 03.02.2015 р.

В судове засідання 03.02.2015 р. з'явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 р. у справі №904/2320/14.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. передбачено, що ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Згідно з п. 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р. спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.