Постанова ВГСУ від 02.12.2015 року у справі №925/1291/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 925/1291/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у справі господарського суду№925/1291/14 Черкаської області за позовомприватного підприємства "М.В.Будсервіс Стиль"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 170 424, 69грн. не з'явився пр. Кириченко М.О. - дов. б/н від 24.11.14р.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року приватне підприємство "М.В.Будсервіс Стиль" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" про стягнення з відповідача на користь позивача 170424,69грн., з яких 162823,30грн. сума основного боргу за додатковим договором №20-11/12 від 20.11.2012р. та 7601,39грн. 3% річних, а також 16282,33грн. витрат на послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.09.2014р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015р. вказані судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач у квітні 2015 року звернувся до суду першої інстанції з заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних, в якій просив 3% річних в розмірі 11321,79грн. за період з 02.01.2013р. по 22.04.2015р.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Черкаської області від 22.05.2015р. (суддя Спаських Н.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. (судді Шаптала Є.Ю., Скрипка І.М., Гончаров С.А.) позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 162823,30грн. основного боргу за виконані роботи, 11241,49грн. як 3% річних, 3482,91грн. судового збору та 6000,00грн. на відшкодування адвокатських витрат.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Мареллі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 22.05.2015р. і постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р., а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 20.11.2012р. було укладено додатковий договір №20-11/12 до договору №26/06-12 від 26.06.2012р., за умовами якого позивач зобов'язався за замовленням відповідача виконати роботи по демонтажу стрічкового трьохроликового транспортеру, фільтру складу смол, насосів смоляної кухні, привід стрічкового транспортеру на змішувачі, ДМ-8 (з барабанами та вентилятором); ДС-7 (укомплектований барабанами та крильчаткою); по сушильному відділенню : катки, підп'ятника бандажа, шестерні, плаваючий механізм передній та задній на ТОВ "Берегометський ДОК" в смт. Берегомет Чернівецької області.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що замовник зобов'язується прийняти результати вказаних робіт та сплатити підрядникові їх вартість.

Відповідно до розділу 3 договору, вартість робіт визначено у розмірі 195930,00грн. Оплата здійснюється за наступним графіком: 1) авансовий платіж 30% від суми договору протягом 5ти банківських днів після підписання договору; 2) остаточний розрахунок протягом 5 днів після підписання акту виконаних робіт.

Судами встановлено, що за своїм правовим змістом укладений сторонами договір є договором підряду.

Згідно із ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Крім додаткового договору від 20.11.2012р. між сторонами було підписано також локальний кошторис, договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 162823,30грн.

В суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції відповідач підтвердив підписання сторонами додаткового договору від 20.11.2012р. та локального кошторису до нього, проте категорично заперечив проти підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року.

Відповідно до умов п.3.3 додаткового договору, остаточний розрахунок повинен бути проведений відповідачем протягом 5 днів після підписання акту виконаних робіт.

Позивача подано до господарського суду нотаріально засвідчені копії договору №26/06-12 на виконання робіт від 26.06.2012р., додаткового договору від 20.11.2012р., локального кошторису станом на 18 листопада 2012 року, договірної ціни станом на 18 листопада 2012 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року.

Однак, оригіналів даних документів на вимогу суду першої та апеляційної інстанції позивачем не надано. Проте, матеріали справи містять письмову відмову позивача надавати оригінали вказаних документів з мотивів запобігання їх втраті і через наявність у справі нотаріально посвідчених копій документів.

Згідно із ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Доказів, що норми законодавства, які регулюють відносини підряду, визначають єдиним належним і допустимим доказом для оплати виконаних робіт лише оригінал акту приймання-передачі робіт за підписами обох сторін, відповідачем не надано.

Нотаріальне посвідчення є доказом належного посвідчення документів, про що йдеться у ст.36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий спосіб посвідчення копій документів встановлений та визнається державою.