Постанова ВГСУ від 02.12.2014 року у справі №910/24632/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 910/24632/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року у справі№ 910/24632/13 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр"простягнення 477 385,12 грн.за участю представників сторін:

від позивача: Драчова М.С.,

від відповідача: Макусь Н.П.,

від третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" про стягнення 422558,10 грн. - основної заборгованості, 2202,91 грн. - 3% річних, 10368,30 грн. - пені та 42255,81 грн. - штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно з Договором №00063/2-06 від 08.02.2002 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2014року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року у справі № 910/24632/13 позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 300246,38 грн. - основного боргу, 1106, 63 грн. - 3% річних, 5 026, 81 грн. - пені, 30024, 63 грн. - штрафу та 6728, 09 грн. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року та рішення місцевого господарського суду від 27.03.2014 року скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 122311, 72 грн. основного боргу, 1096,28 грн. - 3 % річних, 5341,49 грн. - пені та 12231, 18 грн. штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року та рішення місцевого господарського суду від 27.03.2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 08.02.2002 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" було укладено Договір № 00063/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води і водовідведення, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати надані послуги згідно з умовами Договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (п. 1 Договору).

Сторони Договору узгодили, що позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна", приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин (п. 2.1 Договору), а відповідач, в свою чергу, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача.

Згідно з пунктом 3.4 Договору, відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, відповідач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем (п. 3.5 Договору).

Згідно з пунктом 3.6 Договору, позивач щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно даного договору; оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 7.1 сторони обумовили, що даний Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Як зазначав позивач, на виконання умов вказаного Договору, у період з 01.04.2013 року по 30.09.2014 року він надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 3086901,81 грн.

Відповідач, в свою чергу, розрахувався з позивачем за надані послуги частково, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 422558,10 грн.

Звертаючись з цим позовом, позивач просив суд стягнути на свою користь суму основного боргу, яка складає 422558,10 грн., 2 202,91 грн. річних, 10 368,30 грн. пені та 42 255,81 грн. штрафу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, зазначив, що наявна заборгованість відповідача з постачання питної води (холодної) через приєднану мережу та прийняття її відповідачем підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, а тому вимога про стягнення плати у розмірі 229 724,50 грн. за послуги з постачання холодної води та 70 521,88 грн. за послуги з водовідведення стічних вод, які утворились після використання води, яка підігрівається, є обґрунтованою та правомірною. При цьому місцевий суд вказав, що матеріали справи не містять доказів, що на балансі відповідача перебувають теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів, у зв'язку з тим, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено та не врегульовано таких правовідносин сторін.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

За своєю правовою природою Договір №00063/2-06 від 08.02.2002 року є договором про надання послуг.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.