Постанова ВГСУ від 02.12.2014 року у справі №910/24629/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 910/24629/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Драчова М.С.,відповідача-Притула Г.Ю.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.10.2014у справі№910/24629/13за позовомПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"доКП "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району"про стягнення 595716,12 грн. заборгованості за надані комунальні послуги ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 17.02.2014 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 (судді: Скрипка І.М., Руденко М.А., Шаптала Є.Ю.), позов задоволено частково - на підставі ст.193 ГК України, ст.ст.526,530,610,611,612,625 ЦК України та ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" стягнуто з КП "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" 47789,71 грн. заборгованості за надані комунальні послуги, 109,11 грн. пені, 509,09 грн. штрафу, 3% річних у сумі 24,41 грн. В решті позовних вимог відмовлено у зв'язку їх необґрунтованістю.

ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати в частині відмови у стягненні 502778,49 грн. основного боргу, 14502,99 грн. пені, 27019,32 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2983 грн., передати справу в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду м.Києва, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ч.2 ст.19 Конституції України, ст.627 ЦК України, ст.6 ГК України, ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627 (далі - Правила), та ст.ст.42,33,43,83,84,105 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на безпідставний вихід судів за межі позовних вимог шляхом самовільної самостійної зміни зазначеного у платіжних документах цільового призначення платежу, яка (зміна) полягає у зарахуванні коштів, сплачених за питну воду, що використовується відповідачем для надання послуг з гарячого водопостачання, в рахунок оплати постачання холодної питної води та водовідведення. При цьому, суд в порушення ст.43 ГПК України безпідставно не взяв до уваги надані позивачем акти про зняття показань водолічильників, що погоджені і підписані відповідачем та є первинними документами, підтверджуючими факт надання послуг за договором. Заявник також вважає, що спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з водопостачання та водовідведення, обсяг яких сторонами визначено актами про зняття показників водолічильників у відповідності із договором, при тому що умовами укладеного між сторонами договору не встановлено звільнення абонента від сплати за надані йому послуги постачальником води, яка підігрівається в теплових пунктах, що не перебувають на балансі абонента. Крім того, ПАТ "Київенерго" не було залучено до участі у справі в якості третьої особи та не витребувані документи, які підтверджують перебування відповідних теплопунктів на балансі ПАТ "Київенерго", а правова позиція судів щодо відсутності цих теплопунктів на балансі відповідача ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин справи через відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо передачі іншим суб'єктам господарювання (окрім відповідача) теплових пунктів, на які позивачем здійснюється постачання питної води для підігріву.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині відмови у стягненні 502778,49 грн. основного боргу, 14502,99 грн. пені, 27019,32 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2983 грн.) фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 502778,49 грн. основного боргу, 14502,99 грн. пені, 27019,32 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2983 грн. з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду м.Києва з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив того, що:

02.03.2006р. між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", (позивач, постачальник за договором) та КП "ЖЕО-109" Голосіївської районної в м.Києві ради, яке в подальшому було перейменовано на КП "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району", (відповідач, абонент по договору) укладено договір №06420/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється: 2.1.1) за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для подиву визначається за показниками лічильника. В разі технічної неспроможності встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу; 2.1.2) зняття показань з лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно графіку обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальника від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг; 2.1.4) кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показниками лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Відповідно до п.2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до виставлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктом 2.2.2 договору сторони погодили, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечить чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно п.2.2.3 договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до п.4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника (п.4.6 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, для обліку заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення за договором, позивачем було присвоєно відповідачу абонентські коди: 1-1379, 1-1705 та 1-1706. Також позивач відкрив відповідачу абонентський код 1-51379 для обліку кількості питної води, яка йде на підігрів, і відповідно за яким обліковується заборгованість за надані послуги з поставки зазначеної питної води та її стоків.

Позивач стверджує, що за період з 01.04.2013р. по 30.09.2013р. відповідачу було надано послуги з водопостачання та водовідведення (в т.ч. і з постачання води, що йшла на підігрів) на загальну суму 2648585,56 грн., з яких сплачено лише 2096491,13 грн., а тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 550568,20 грн. (з урахуванням перерахунків на суму 1526,23 грн. у травні 2013р. за кодами 1-1379, 1-1705 та 1-1706). Позивачем долучено до матеріалів справи акти зняття показників з приладу обліку за спірний період, якими підтверджується обсяг спожитої відповідачем питної води та прийнятих від нього стоків.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 та зареєстровані в Мінюсті 07.10.2008р. за №936/15627; далі - Правила) передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Сторонами не заперечується факт надання позивачем у спірний період послуг з постачання питної води та водовідведення у заявленому позивачем та документально підтвердженому обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що за надані послуги у спірний період відповідач частково розрахувався, перерахувавши грошові кошти в рахунок оплати послуг з постачання питної води (не на підігрів) та водовідведення. При цьому, відповідачем заперечується споживання ним та наявність зобов'язань з оплати за постачання питної води на підігрів (для виготовлення гарячої води).

Відповідно до п.3.13 Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до п.3.13 Правил розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

З наявних в матеріалах справи документів та пояснень відповідача вбачається, що теплові пункти за адресами, на які позивачем постачається питна вода на підігрів (для виготовлення гарячої води), та за якими позивач виставляє рахунки відповідачу, знаходяться у володінні та користуванні не відповідача, а перебувають у обслуговуванні та на балансі ПАТ "Київенерго", до яких відповідач доступу немає. Відтак, відповідач не є балансоутримувачем зазначених бойлерів.

Оскільки укладений між сторонами договір не регулює відносини постачання питної води для виготовлення гарячої води, відповідно відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за питну воду, що йде на підігрів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за воду, обліковану позивачем за кодом 1-51379 (як на підігрів для виготовлення гарячої води), є необґрунтованими, належними та допустимими доказами не доведеними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладені обставини, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та штрафу, нарахованих на вказану суму, які є похідними та обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за постачання питної води та водовідведення за договором у період з 01.04.2013р. по 30.09.2013р., апеляційна інстанція зазначила наступне.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Отже, відповідач зобов'язаний розраховуватися за надані послуги з постачання питної води, водовідведення її стоків, а також за водовідведення стоків обсягів води, яка обліковувалась позивачем за кодом 1-51379. Тобто, незалежно від того, ким і для яких подальших потреб використовувалась вода, облікована позивачем за кодом 1-51379, за умовами договору та положень чинного законодавства відповідач повинен платити за її стоки згідно обрахованих позивачем та неоспорених відповідачем обсягів цих стоків за тарифами, встановленими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.02.2012 №82.