ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2016 року Справа № 904/294/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.суддів Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Гален"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016у справі № 904/294/15 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"до Приватного підприємства "Гален"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "Альба Україна"простягнення коштівв судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаСердійчук О.Л.- - відповідачаЯмковий В.І.- - третьої особине з'явився
В С Т А Н О В И В:
В січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Гален", в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 1 929 645,45 грн., 217 603,26 грн. пені, 57 413, 56 грн. 3 % річних, 1 097 968, 26 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом, т. 6, а.с.37-38).
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 156x/01-10 від 04.01.2010 в частині розрахунків за поставлений товар.
Відповідач позов не визнав, посилаючись, серед іншого, на недійсність договору про відступлення права вимоги та відсутність первинної документації, яка підтверджує здійснення господарської операції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2015 (головуючий суддя Мартинюк С.В., судді: Петренко Н.Е., Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 (головуючий суддя Чус О.В., судді: Березкіна О.В., Величко Н.Л.) у справі № 904/294/15 позов задоволено повністю. Здійснено розподіл судових витрат. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" та Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
04.01.2010 між Приватним акціонерним товариством „Альба Україна", як продавцем, та Приватним підприємством "Гален", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу №156x/01-10, за умовами якого, продавець зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші супутні товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору (з урахуванням підписаної сторонами додаткової угоди від 03.01.2012).
На підставі поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу продавець передав, а покупець отримав товар без зауважень на суму 1 914 810, 09 грн., що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, які відповідають ознакам первинних документів та оформлені у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Здійснення господарської операції з передачі товару підтверджено також при формуванні відповідачем податкової звітності з ПДВ за березень та квітень 2014 року.
05.06.2014 Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" за договором відступлення прав вимоги № 70102-20/14-7 відступлено Публічному акціонерному товариству "Банк "Київська Русь", як новому кредитору, право вимоги по договору купівлі-продажу № 156/01-10 від 04.01.2010 на суму 1 929 645, 45 грн.
В п.1.1.1, 1.2 цього договору сторони узгодили, що право вимоги первісного кредитора за зобов'язаннями боржника на суму, зазначену в п.1.1 договору, випливає з договору купівлі-продажу, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між первісним кредитором та боржником № 31 від 30.05.2014. Первісний кредитор засвідчує, що заперечення, які можуть бути висунуті Боржником проти вимог Нового кредитора на момент підписання Договору, не існує, вимоги є дійсними та немає підстав для їх невиконання боржником. (пункт 1.1.2 договору). Первісний кредитор зобов'язаний повідомити відповідача як боржника про здійснення відступлення права вимоги за основним зобов'язанням протягом 3 днів з моменту набуття новим кредитором права вимоги, в порядку передбаченому п .3.1 договору.
Відповідно до п.п. 7.1. 7.2. цього договору новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язання по оплаті коштів Боржником у сумі, яка зазначена в п.1.1 цього Договору. Передбачено, що крім права вимоги Новий кредитор набуває право на стягнення з Боржника неустойки/штрафних санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов'язань за Договором купівлі-продажу.
За змістом ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513, ст. 514 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок заміни кредитора у зобов'язанні регламентований статтею 516 ЦК України. Встановлено, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До матеріалів справи залучено копію додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 05.06.2014, відповідно до якого позивач та третя особа повідомили відповідача про здійснення відступлення прав вимоги, копію акта приймання-передачі права вимоги (додаток № 4 до договору від 05.06.2015, що підтверджує факт здійснення відступлення прав вимоги та копію акту звірки взаєморозрахунків між первісним кредитором та боржником № 31 від 30.05.2014 на суму 1 936 649, 10 грн., який підписано сторонами без застережень, та копію акту звірки розрахунків між первісним кредитором та боржником № 31 від 21.07.2014 на суму 1 929 165, 41 грн., складеного та підписаного боржником (т.1., а.с.34,35, 48-53).
Вимога позивача щодо сплати суми заборгованості залишена відповідачем без реагування та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тим, що відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого ним товару не виконав, внаслідок чого, у нього утворилась заборгованість, право на стягнення якої, перейшло до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги.
Предметом даного судового спору є вимога позивача про стягнення 1 929 645,45 грн. основної заборгованості, 57 413, 56 грн. 3 % річних, 1 097 968, 26 грн. інфляційних втрат та 217 603, 26 грн. пені.
Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову достатньо обґрунтованим, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і у статті 265 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).
В частині першій статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Сервисы для юристов