Постанова ВГСУ від 02.10.2014 року у справі №914/31/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Справа № 914/31/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівненафтобаза"на ухвалу та на постановугосподарського суду Львівської області від 24.04.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 у справі№ 914/31/13 за заявоюПриватного акціонерного товариства "Рівненафтобаза"до Приватного підприємства "Земсервіс"про арбітражний керуючийбанкрутство Надлонок А.І.в судовому засіданні взяли участь представники :

ПрАТ "Рівненафтобаза" ПАТ "Банк "Київська Русь"Каб'юк Ю.В. Бредуляка І.І. В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.01.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Земсервіс" на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Львівської області від 15.01.2013 боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором у справі - арбітражного керуючого - Надлонка Андрія Івановича.

У газеті "Голос України" №15(5515) 24.01.2013 опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ПП "Земсервіс".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.09.2013 вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в сумі 534342,11 грн. відхилено повністю.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2013 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.04.2014 заяву ПАТ "Банк "Київська Русь" про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2013 за нововиявленими обставинами задоволено частково; ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2013 змінено в частині відхилення вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" на суму 534342,11 грн.; вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" визнано на суму 535489,11 грн. як вимоги першої черги (з яких: 1147,00 грн. - судовий збір; 534342,11 - вимоги, забезпечені заставою); в іншій частині ухвалу господарського суду Львівської області від 19.09.2013 залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 ухвалу господарського суду Львівської області від 24.04.2014 залишено без змін.

ПрАТ "Рівненафтобаза" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 та ухвалу господарського суду Львівської області від 24.04.2014, прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 19.09.2013 за нововиявленими обставинами відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій матеріальних та процесуальних норм при винесенні оскаржуваних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ПП "Земсервіс" на суму 534342,11 грн. (т.1 а.с. 111- 131)

В обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" послалося на укладений між ним та ПП "Земсервіс" договір поруки №135.1/08-08-ПР від 18.08.2008, за яким ПП "Земсервіс" (поручитель) зобов'язувався солідарно з ОСОБА_7 (боржник) відповідати перед ПАТ "Банк "Київська Русь" (кредитор) за виконання зобов'язань за кредитним договором №135/08-08 від 18.08.2008, укладеного між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_7 Крім того, банк посилався на договір іпотеки від 18.08.2008, укладений в забезпечення виконання зазначеного кредитного договору.

Банком зазначено, що свої зобов'язання за кредитним договором позичальник не виконав, у зв'язку з чим банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості з ПП "Земсервіс" та ОСОБА_7 Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 04.10.2010 у справі №3669/2010 визнано мирову угоду від 28.09.2010, укладену між ПАТ "Банк "Київська Русь", ПП "Земсервіс", ОСОБА_8 та ОСОБА_7, за умовами якої ПП "Земсервіс", ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнали заборгованість по кредитному договору №135/08-08 від 18.08.2008 на суму 534342,11 грн. та зобов'язалися її погасити згідно графіку платежів. Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 25.06.2012 у справі №3669/2010 змінено спосіб виконання ухвали про визнання мирової угоди, звернуто рішення суду до виконання, видано виконавчі листи.

Суд першої інстанції, відмовляючи у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Банк "Київська Русь", не брав до уваги ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010 та від 25.06.2012 у справі №2-3669/2010 у зв'язку з тим, що ці ухвали на день розгляду заяви банку з вимогами до боржника були оскаржені в апеляційному порядку, а тому не могли бути покладені в обґрунтування заявлених вимог. Суд вказав, що ПАТ "Банк "Київська Русь" не є кредитором ПП "Земсервіс", оскільки боржник забезпечує виконання зобов'язання третьої особи своїм майном, втім, банк не позбавлений звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18.08.2008.

Згідно ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву ПАТ "Банк "Київська Русь" про перегляд за нововиявленими обставинами, виходив з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08.10.2013 у справі №463/2-3669/10 відхилено апеляційну скаргу ПП "Земсервіс", ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010 та від 25.06.2012 залишено без змін.

Таким чином, ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010 та від 25.06.2012 набрали законної сили.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що обставини, на які посилається заявник є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України, оскільки залишення без змін ухвал Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2010 та від 25.06.2012 у цивільній справі №2-3669/10 є підставою для визнання ПАТ "Банк "Київська Русь" заставним кредитором у справі про банкрутство ПП "Земсервіс" та відповідно підставою включення ПАТ "Банк "Київська Русь" як заставодержателя майна згідно договору іпотеки від 18.08.2008 до 1-ої черги, слід вважати законними та обґрунтованими.

Доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.