ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2014 року Справа № 5013/1716/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.14у справі№5013/1716/12господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"простягнення суми за участю представників від:позивачаДанилевський О.М. (дов. від 18.04.14)відповідачаВолошина О.О. (дов. від 03.04.14)
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.03.14 (суддя - Тимошевська В.В.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.14 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Прокопенко А.Є., судді: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.), припинено стягнення за наказом від 26.06.13 №5013/1716/12, виданим на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 у частині стягнення 193258,57 грн. пені. Видано новий наказ на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.10.13 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.13 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 963 865,83 грн.
Судові акти мотивовані тим, що оспорювана позивачем сума пені - 193258,57 грн., увійшла до загальної суми пені в розмірі 1967344,34 грн., заявленої позивачем до стягнення, та питання щодо її стягнення розглянуто судами з винесенням відповідних судових рішень.
Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в задоволенні заяви відповідача про припинення стягнення за наказом відмовити, посилаючись на порушення судами ст.ст. 115, 122 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто пеню у сумі 193258,57 грн., 3% річних у сумі 398547,24 грн., інфляційні втрати у сумі 155493,56 грн. та судовий збір у сумі 49732,53 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
На виконання вказаної постанови 26.06.13 господарським судом видано наказ №5013/1716/12 про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені в сумі 193258,57 грн., 3% річних в сумі 398547,24 грн., інфляційних втрат в сумі 155493,56 грн., судового збору в сумі 49732,53 грн.
Постановою від 08.08.13 Вищий господарський суд України рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.03.13 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 в частині відмови у стягненні пені скасував. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області. В решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 по справі №5013/1716/12 залишено без змін (т.2, а.с.28-30).
Тобто в частині стягнення пені в сумі 193258,57 грн., 3% річних в сумі 398547,24 грн., інфляційних втрат в сумі 155493,56 грн., судового збору в сумі 49732,53 грн. (що відображено в наказі від 26.06.13) судові акти залишені без змін. На новий розгляд справа направлена не в частині стягнення пені в цілому, а лише в частині відмови у стягненні пені.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.10.13 (суддя
Болгар Н.В.), яке залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 963 865,83 грн. пені.
11.02.14 на адресу господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №14/2-51 від 06.02.14 у порядку ст.116 Господарського процесуального кодексу України про видачу наказу про стягнення з відповідача 963865,83 грн. пені. Крім того, у вказаній заяві позивачем повідомлено, що на виконання рішень чи постанов по справі №5013//1716/12, прийнятих судами різних інстанцій, відповідачем жодних коштів не сплачено.
За результатом розгляду цієї заяви судами припинено стягнення за наказом від 26.06.13 №5013/1716/12, виданим на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 у частині стягнення 193258,57 грн. пені (хоча заявник про це не просив), видано новий наказ на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.10.13 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.13 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 963865,83 грн.
Припиняючи стягнення за наказом від 26.06.13, виданим на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 по справі №5013/1716/12 в частині стягнення 193258,57 грн. пені, суди обох інстанцій виходили з того, що рішенням господарського суду від 14.10.13, справу переглянуто судом в повному обсязі відповідно до первісних заявлених позовних вимог, зокрема, по стягненню пені в сумі 1967344,34 грн.
Але такий висновок є неправомірним, оскільки ревізія, зміна змісту, скасування постанов Вищого господарського суду України не відноситься до компетенції суду першої інстанції, та суперечило б до параграфу 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 (рішення чинне з 06.11.02) в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України", за змістом якого, у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі "Брумареску проти Румунії", параграф 61).
Так, при первинному розгляді рішення судів перших двох інстанцій (від 06.03.13 та 19.06.13) були скасовані касаційною інстанцією (постанова від 08.08.13) лише у частині відмови у стягненні 1774086,17 грн. пені, а не в частині стягнення пені взагалі; а в частині стягнення 193258,57 грн. пені постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 залишена без змін (що відображено в наказі від 26.06.13).
Тому при повторному розгляду справи господарський суд Кіровоградської області повинен був переглядати позовні вимоги щодо стягнення 1774086,17 грн. Так, судом в описовій частині рішення зазначено, що справа переглядається в частині скасування судових актів про відмову у стягненні пені. Проте в мотивувальній частині рішення від 14.10.13 допущена арифметична помилка, оскільки розрахунок проведено з суми позову, що є незаконним. Суд фактично відмовив у стягненні 1003478,51 грн., тоді, коли після стягнення ним 963865,83 грн., невирішеною залишалася менша сума позовних вимог - 810210,34 грн., тобто суд допустив арифметичну помилку, яка має бути виправлена в порядку ст.89 Господарського процесуального кодексу України (за заявою сторони, або за ініціативною суду).
Вирішуючи питання про зменшення пені в порядку ст. 551 Цивільного кодексу України, суд не навів обґрунтованих мотивів, з якої суми він провів зменшення пені до 963865,83 грн., а відмова в неіснуючих вимогах (сумах) не заперечує правомірність часткового задоволення позову (в сумі 963865,83 грн.). Тому рішення господарського суду Кіровоградської області не суперечило попереднім судовим актам, в тому числі, постанові Вищого господарського суду України від 08.08.13, та було залишене без змін за результатом касаційного перегляду.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 193258,57 грн. пені за постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 (на виконання якої виданий наказ від 26.06.13), та 963865,83 грн. пені за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.10.13, на виконання якої має бути виданий окремий наказ, (який, втім, собою не замінює наказ від 26.06.13) і про видачу якого клопотав позивач у своїй заяві від 11.02.14.
Крім вищевикладеного слід зазначити, що відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". За змістом ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою за наявності обставин, які передбачені вичерпним переліком, зокрема, якщо не приведені у виконання рішення або постанова змінені чи скасовані і 1)прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові; або 2) провадження у справі припинено, або 3) заяву залишено без розгляду.
В даному випадку відсутні передбачені законом обставини, тому судами неправомірно застосовано ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
Як місцевим, так і апеляційним судом ці положення не були взяті до уваги, внаслідок чого прийняті незаконні судові акти. За таких обставин ухвала господарського суду Кіровоградської області від 20.03.14 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.14 підлягають скасуванню, а справа - направленню до господарського суду Кіровоградської області для розгляду заяви позивача про видачу наказу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.03.14 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.14 у справі №5013/1716/12 скасувати. Справу №5013/1716/12 направити до господарського суду Кіровоградської області для розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу наказу.
Сервисы для юристов