ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2015 року Справа № 910/8992/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Барицької Т.Л.,
Картере В.І. (доповідач)
за участю представників:
позивача - не з'яв.,
відповідача - Кондратюка А.В.,
третьої особи - Любар-Пурлінської Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015
у справі № 910/8992/14 господарського суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 187 380 989,03 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Капітал Інвест ЛТД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ПАТ "Брокбізнесбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05.2013 № 2 (далі - іпотечний договір), а саме: нежитловий будинок загальною площею 2590,8 м2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 115 - А та ТОВ "Капітал Інвест ЛТД" для погашення заборгованості ПАТ "Брокбізнесбанк" за договором кредитної лінії № 280 від 23.05.2013 перед ПАТ "Державний ощадний банк України", яка станом на 29.04.2014 становить 187 380 989,03 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 180 000 000,00 грн.; заборгованість за процентами - 7 232 876,71 грн.; пеня за несплату процентів -1 732,42 грн.; 3% річних за несплату процентів - 18 160,71 грн. та 3% річних за несплату кредиту - 128 219,18 грн. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки за вказаним іпотечним договором шляхом продажу ПАТ "Державний ощадний банк України" будь-якій особі-покупцеві за ціною, не нижчою, ніж буде визначена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", для чого надати право ПАТ "Державний ощадний банк України" всі повноваження продавця (в тому числі, але не виключно: право на укладання договору купівлі-продажу, договорів про внесення змін та доповнень до зазначених договорів, їх розірвання з будь-якою особою-покупцем, право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях будь-яких документів ( їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для укладення зазначеного договору, право на отримання будь-яких платежів за відчуження предмета іпотеки), а також зобов'язати відповідача здійснити інші дії та надати позивачу інші права на вчинення відповідних дій.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2015 (суддя Трофименко Т.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/19794/14 іпотечний договір розірвано та наслідками розірвання іпотечного договору визначено припинення зобов'язань ТОВ "Капітал Інвест ЛТД" перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за цим договором. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у справі № 910/8992/14 місцевий господарський суд зазначив про те, що оскільки іпотечний договір розірвано на підставі рішення господарського суду, то і позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором задоволенню не підлягають.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 (колегія суддів у складі: суддя Пашкіна С.А. - головуючий, судді Баранець О.М., Чорна Л.В.) вказане рішення господарського суду від 25.02.2015 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2015 рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.20015 у справі № 910/19794/14 скасовано та прийнято нове рішення. У задоволення позовних вимог відмовлено. Отже, враховуючи ту обставину, що час розгляду справи в господарському суді апеляційної інстанції встановлено чинність іпотечного договору і матеріалами справи підтверджується прострочення позичальником виконання зобов'язань за кредитним договором, судова колегія дійшла висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором та визначення способу реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором шляхом продажу ПАТ "Державний ощадний банк України " будь-якій особі-покупцеві за ціною, не нижчою, ніж буде визначена суб'єктом оціночної діяльності підлягають задоволенню. Щодо інших позовних вимоги, то Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що вони також підлягають задоволенню, оскільки є пов'язаними з задоволеними позовними вимогами.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 виправлено описку, допущену в п.п. 2 п. 3 постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015, а саме замість "продаж ПАТ "Державний ощадний банк України" будь-якій особі-покупцеві за ціною, не нижчою, ніж буде визначена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" зазначено "продаж ПАТ "Державний ощадний банк України" будь-якій особі-покупцеві за ціною, не нижчою за 65 000 000 грн., що визначена згідно зі звітом про оцінку від 31.03.2015 суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "ВП Консалтинг", що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності від 26.06.2013 № 14815/13".
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 12.05.2015, а рішення господарського суду першої інстанції від 25.02.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 41, 101, 105, 112 ГПК України, ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку". Так, скаржник зазначає про те, що господарським судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі для визначення дійсної ціни предмета іпотеки, а поданий позивачем господарському суду апеляційної інстанції звіт про оцінку майна від 31.03.2015 із зазначеною в ньому вартістю предмета іпотеки в сумі 65 000 000,00 грн. є в 2.5 рази менша за узгоджену ціну в іпотечному договорі.
У відзиві на касаційну скаргу позивач постанову апеляційного суду від 26.05.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач зауважив на тому, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції а також ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо права кожного, права та свободи якого було порушено, на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
До початку розгляду касаційної скарги до Вищого господарського суду України від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність свого представника в судовому засіданні, призначеному у даній справі на 02.09.2015 через участь представника банку в іншому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Сервисы для юристов