Постанова ВГСУ від 02.09.2015 року у справі №903/124/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Справа № 903/124/15

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Палія В.В.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_2

на рішення господарського суду Волинської області від

22.04.2015 р. та постанову Рівненського апеляційного

господарського суду від 02.06.2015 р.

у справі № 903/124/15 господарського суду Волинської області

за позовом Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_2

до Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_3

про стягнення 113 706,01 грн.

за участю представників:

ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4;

ФОП ОСОБА_3 - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом та просив суд стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 113 706,01 грн., у т.ч. 98 896,00 грн. в рахунок повернення попередньої оплати на підставі ст. 1212 ЦК України та 14 810,01 грн. пені. Крім того, позивач зазначає, що сплачена сума авансу є також збитками, в розумінні ст.ст. 224, 225 ГК України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перерахував відповідачу в якості авансу 98 896,00 грн. в рахунок оплати робіт, замовлених за договором № 08/09-01 від 08.09.2014 р., однак, відповідач роботи у встановлений договором строк не виконав, доказів використання авансу не надав (т.1 а.с.3-6).

Відповідач у справі - ФОП ОСОБА_3 у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на часткове виконання ним передбачених договором робіт. Крім того, зазначає, що замовник не виконав передбачених договором обов'язків, що призвело до затримки виконання робіт (т.1 а.с.45-47).

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.04.2015 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1 а.с.121-126).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про застосування до спірних відносин ст. 1212 ЦК України є помилковими, оскільки спірна сума коштів була перерахована позивачем в складі авансового платежу саме на підставі та в межах чинного договору, а отже кошти набуті за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України. Крім того, судом зазначено, що позивач не вчинив дій, до вчинення яких виконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором, є неможливим. Також, судом вказано на часткове виконання відповідачем передбачених договором обов'язків.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 р. рішення господарського суду Волинської області від 22.04.2015 р. залишено без змін (т.1 а.с.192-195).