Постанова ВГСУ від 02.09.2014 року у справі №910/25724/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 910/25724/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Прокопанич Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 р. (судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) у справі№910/25724/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Дизельний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"простягнення заборгованості у розмірі 59 332 178 грн. 22 коп.

за участю представників: від позивача Легостаєва Л.І., довіреність №31-819 від 28.08.2014 р. Гарматюк А.Д., довіреність №12 від 19.03.2014 р.від відповідачаДіхтяренко О.М., довіреність №2014/08-02 від 08.08.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Дизельний завод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" про стягнення заборгованості за договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2013 р. у сумі 59 332 178 грн. 22 коп., а саме, 55 623 560 грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 582 702 грн. 97 коп. пені та 1 125 915 грн. 25 коп. 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. (суддя Мандриченко О.В.) у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача 55 623 560 грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 598 824 грн. 49 коп. пені, 1 125 915 грн. 25 коп. 3% річних, 66 965 грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 р. та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; недоведено обставини, які у постанові визнано встановленими; порушено та неправильно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.08.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді - Волік І.М., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.09.2014 р.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати від 01.09.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Воліка І.М. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), Прокопанич Г.К.

В судове засідання 02.09.2014 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представником позивача до початку розгляду справи по суті подано заяву про відвід судді Ємельянова А.С. у зв'язку з тим, що у заявника виникли сумніви неупередженості зазначеного судді.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. вказану заяву залишено без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив відмовити в задоволені касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції. В усних поясненнях представники позивача підтримували надані заперечення та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про відкладення, враховуючи, що у них змінився представник. Представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання. У задоволені вказаного клопотання судом відмовлено.

У судовому засіданні представник відповідача підтримував довови касаційної скарги та просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.02.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Дизельний завод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" (покупець) укладено договір поставки № 15/02/003-2013 (договір поставки).

Пунктом 1.1 договору поставки встановлено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець сплатити й прийняти вантажні напіввагони моделі 12-9790, придатні для експлуатації на залізничних коліях 1520 мм та мають можливість виходу на колії 1435 мм, виготовленні згідно ТУ У У 35.2-00190957-042:2008, які відповідають технічним вимогам, зазначеним у додатку №2 до цього договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору поставки предмет договору поставляється для подальшої передачі його у фінансовий лізинг Державному підприємству "Дарницький вагоноремонтний завод" та Державному підприємству "Укрспецвагон".

Пунктом 3.3 договору поставки сторони передбачили, що строк поставки вагонів зазначається у специфікаціях (додатках до даного договору), які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.4 договору поставки прийом-передача вагонів оформляється підписаними сторонами актами прийому-передачі на кожну поставлену партію вагонів. Датою переходу права власності на вагони є дата поставки вагонів. При цьому, датою поставки вагонів вважається дата підписання акта прийому-передачі.

Згідно з розділом 5 договору поставки, покупець здійснює оплату за вагони згідно специфікацій, доданих до договору. Покупець здійснює оплату за вагони шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, передбачених у специфікації до даного договору. У випадку несвоєчасного здійснення оплати згідно специфікації, строки поставки вагонів збільшуються відповідно до строку затримки проведення оплати. Датою здійснення платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець не несе відповідальності у разі несвоєчасного перерахування грошей постачальнику фінансовими установами (банками).