ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2026 року
м. Київ
справа № 752/6119/21
провадження № 51 - 4918 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 4 листопада 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100010000286, за обвинуваченням
ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, уродженця Республіки Азербайджан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався у тому, що він приблизно о 4:00, перебуваючи поблизу будинку №110 по проспекту Голосіївський у м. Києві, впевнившись, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, відчинив каналізаційний люк телефонного колодязю, у якому знаходяться телефонні кабелі типу «NGG 100х2х0,4», які належали ПАТ «Укртелеком». В подальшому, подолавши перешкоду ОСОБА_8 проник до телефонного колодязя, де за допомогою ножівки відрізав вказані телефонні кабелі довжиною 58 метрів, вартістю 11 800, 68 грн, після чого розпорядився ними на власний розсуд, спричинив матеріальну шкоду ПАТ «Укртелеком» на вищевказану суму.
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викладення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду-без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи прокурора щодо неналежної оцінки судом першої інстанції доказів, зокрема про безпідставне визнання протоколів огляду місця події та похідних від нього доказів недопустимими доказами. Зазначає, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 404 КПК безпідставно відмовлено у допиті свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та представника потерпілого. Вказує, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_8 на час проведення огляду місця події перебував у статусі затриманого суперечать вимогам КПК. Звертає увагу про законність вилучення речей у ОСОБА_8 , оскільки останній їх видав добровільно. Вказує про безпідставне визнання судом першої інстанції неналежним доказом протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 , згідно якого під час вказаної слідчої дії останній демонстрував жестами шлях та маршрут пересування обвинуваченого, механізм його дій та місцезнаходження. Зазначає про помилковий висновок суду щодо порушення слідчим вимог ст. 245 КПК, що стало підставою для визнання місцевим судом недопустимим доказом протоколу огляду від 10 лютого 2021 року, відповідно до якого слідчим було оглянуто два мотки телефонного кабелю та здійснено відібрання з них експериментальних зразків. Вказані порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, тому його рішення не відповідає вимогам ст. 419 КПК та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як визначено ст. 419 КПК, в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Сервисы для юристов