Постанова ВГСУ від 02.06.2015 року у справі №916/2479/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 916/2479/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса,

на рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2015

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015

зі справи № 916/2479/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛОДЖИК" (далі - Товариство), м. Одеса,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець), м. Одеса,

про стягнення 75 313,32 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Лавриненко О.В.предст. (дов. від 02.06.2014)

відповідача - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Підприємця 75 313,32 грн. заборгованості (з них: 49 865,52 грн. основного боргу, 515,04 грн. пені, 24 932,76 грн. штрафу), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням Підприємцем зобов'язання з оплати товару, одержаного за договором поставки з відстрочкою платежу від 03.01.2008 № 24/03-03 (далі -Договір поставки).

Справа № 916/2479/13 розглядалася судами неодноразово.

У новому розгляді справи № 916/2479/13 рішенням господарського суду Одеської області від 19.02.2015 (суддя Гут С.Ф.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 (судді Мацюра П.Ф.- головуючий, Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 49 865,52 грн. основного боргу; зменшено розмір нарахованої позивачем неустойки (штрафу та пені), а саме стягнуто з відповідача 1 грн. штрафу, 1 грн. пені.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 509, 526, 530, 610, 626, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) мотивовано неналежним виконанням Підприємцем зобов'язань з оплати одержаного від Товариства товару.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємець просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 03.01.2008 Товариством як постачальником та Підприємцем як замовником укладено Договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність замовника комп'ютерну оргтехніку (товар), а замовник зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах договору в кількості, асортименті та за цінами, згідно з виставленими рахунками, а також накладними, які є невід'ємною частиною договору;

- у відповідності до пункту 4.1 Договору поставки передача - приймання товару здійснюється уповноваженими представниками замовника та постачальника при оформленні відповідних документів;

- згідно з пунктом 4.2 Договору поставки товар вважається прийнятим замовником по кількості місць - згідно з кількістю місць, позначених у накладній;

- моментом (датою) передачі (поставки) товару вважається дата отримання товару замовником зі складу постачальника (дата оформлення та підписання накладної). Транспортування отриманого товару здійснюється замовником своїми силами та за свій рахунок (пункт 4.3 Договору поставки);