Постанова ВГСУ від 02.06.2015 року у справі №910/25487/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 910/25487/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Глос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К"на постановувід 18.03.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/25487/14господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К"провнесення змін до договору оренди земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Романов Р.О. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України); Рог О.В. (довіреність № 225-КР-1114 від 09.04.2015) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Паламар П.І.) від 20.01.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) від 18.03.2015, у справі № 910/25487/14 позов заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено; змінено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, зареєстрованого у книзі договорів на право тимчасового користування землею №76-5-00026 від 10.09.1998 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К", а саме: пункт 2.1 розділу 2 викладено в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" у доход Державного бюджету України 1 218,00 грн судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.640, 641, 654 ЦК України, ст.ст.181, 188 ГК України, ст.361 Закону України "Про прокуратуру".

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України та представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У листопаді 2014 Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі позивача - Київської міської ради, з позовом до ТОВ "СП "АТАД К" про внесення змін до п.2.1 договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем 10.09.1998 №76-5-00026. Позовні вимоги мотивовано тим, що розмір орендної плати, передбачений чинними умовами договору оренди, є нижчим за мінімальний розмір орендної плати, який встановлено Податковим кодексом України. Оскільки відповідач не звертався до позивача із заявою про укладення додаткової угоди про збільшення розміру орендної плати та договір оренди не приведено у відповідність до вимог законодавства, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Судами встановлено таке.

10.09.1998 між позивачем та відповідачем, як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного українсько-болгарського підприємства з іноземними інвестиціями "Атад К", укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, зареєстрованого у книзі договорів на право тимчасового користування землею №76-5-00026, згідно з яким позивач (орендодавець) зобов'язався передати відповідачу (орендарю) в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку земельну ділянку загальною площею 2041м2 по вул. Саксаганського, 80 у м. Києві, а відповідач - прийняти та не пізніше 15 числа останнього місяця кварталу сплачувати плату за землю.

Відповідно до умов п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем згідно Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" у вигляді орендної плати у розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Договір набуває чинності з дня його реєстрації.

Договір зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею 10.09.1998 за №76-5-00026.

Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до даного рішення, встановивши річну орендну плату у розмірі 3 (трьох) % від нормативно грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до п.3 рішення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено проінформувати про прийняття даного рішення: орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до даного рішення (ТОВ "СП "АТАД К"), органи державної податкової служби.

Згідно п.4 рішення органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до даного рішення, вимог даного рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними сум орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 даного рішення, з моменту офіційного оприлюднення даного рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

У відповідності до ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини, відповідно до ст.3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У відповідності до ст.21 Закону України "По оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган доходів і зборів про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За приписами ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.