ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 161/7607/23
провадження № 51-3098 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 травня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023030580000628, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в тому АДРЕСА_2 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України.
Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення і встановлені обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 02 квітня 2024 року скасував згаданий вирок на підставі істотних порушень вимог кримінального процесуального закону і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
За наслідками нового розгляду Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалив вирок від 12 листопада 2024 року, за яким ОСОБА_7 засуджено за ст. 116 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Суд залишив без змін запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж до повного відбуття ним покарання, та зарахував у строк відбування покарання строк перебування його під вартою з 26 лютого 2023 року до 10 травня 2024 року, а також строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 10 травня 2024 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Крім того, суд у вироку вирішив долю речових доказів і розподілив процесуальні витрати.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 26 лютого 2023 року близько 23:40, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у кв. АДРЕСА_3 , в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків з тестем - ОСОБА_8 , з яким проживав та був пов`язаний спільним побутом, умисно, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виник та зумовлений поводженням, що принижує честь і гідність особи, за наявності системного характеру такого поводження з боку ОСОБА_8 , здійснив один постріл із мисливської гладкоствольної рушниці «ARMSAN» № НОМЕР_1 калібру 12 мм у ділянку правої частини грудної клітки останнього, чим спричинив його смерть, яка настала від вогнепального проникаючого сліпого поранення шротом грудної клітки справа з ушкодженням ребер та нижньої долі правої легені, що супроводжувалося легеневою кровотечею та розвитком геморагічного шоку.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 01 травня 2025 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 01 травня 2025 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення засудженому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і його особі внаслідок суворості.
Зазначає, що ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, оскільки в ній не наведено докладних мотивів відхилення доводів прокурора, який, обґрунтовуючи в апеляційній скарзі незгоду з рішенням місцевого суду про перекваліфікацію дій засудженого зі ст. 115 на ст. 116 КК України, послався на конкретні, змістовні аргументи щодо незаконності вироку.
Зокрема, прокурор вважає, що апеляційний суд не дав належної оцінки його доводам про відсутність доказів того, що поводження потерпілого принижувало честь і гідність засудженого або інших членів сім`ї, та системності такого поводження. Твердить, що потерпілий не застосовував протизаконного насильства, систематичного знущання, не висловлював тяжких образ, натомість перед убивством відбулася чергова передбачувана для засудженого і звична для побутових стосунків сварка. До того ж прокурор акцентує на тому, що засуджений здійснив постріл з рушниці в потерпілого не одразу, а через деякий час після сварки, вчинивши низку цілеспрямованих дій щодо підготовки до вбивства.
Разом із цим прокурор твердить, що під час апеляційної процедури суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, що призвело до порушення принципу змагальності та вимог закону щодо дослідження доказів.
Позиції інших учасників судового провадження
Сервисы для юристов