Постанова ВГСУ від 02.04.2015 року у справі №924/1047/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 924/1047/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівРогач Л.І., Фролової Г.М. (доповідача)за участю представників:позивачаКовтун О.П., дов. від 05.01.15відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 28.01.15у справі№924/1047/14 господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція"простягнення 9407,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 02.04.2015 для розгляду касаційної скарги у справі №924/1047/14 господарського суду Хмельницької області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Рогач Л.І., Фролова Г.М. (доповідач).

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" про стягнення 8164,80 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги, а також 118,78 грн. - 3% річних, 926,24 грн. інфляційних втрат та 319,78 грн. пені. Позов мотивовано тим, що, у зв'язку з технічною помилкою позивача, у період з 01.11.2011 по 01.09.2012 відповідач сплачував за надання послуг за користування радіоточкою за старими тарифами, що було виявлено позивачем під час проведення перевірки у грудні 2013 року. Позов обґрунтовано приписами статей 33, 63, 68 Закону України "Про телекомунікації", статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.10.2014 у справі №924/1047/14 (суддя Шпак В.О.) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 8164,80 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги, а також 118,78 грн. - 3% річних, 926,24 грн. інфляційних втрат, 319,78 грн. пені та 1827 грн. судового збору. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що факт не виставлення рахунків чи зазначення в них невірних сум не звільняє відповідача від оплати наданих послуг відповідно до тарифів встановлених чинним законодавством.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 (судді: Юрчук М.І. - головуючий, Крейбух О.Г., Демянчук Ю.Г.) рішення господарського суду Хмельницької області від 08.10.2014 у справі №924/1047/14 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова суду мотивована, зокрема, тим, що доказів належного повідомлення відповідача про зміну тарифів матеріали справи не містять; факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем не доведено.

Не погоджуючись з постановою суду, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм права, зокрема, статей 33, 39, 68 Закону України "Про телекомунікації". Заявник, зокрема, зазначає, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються споживачем на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг за тарифами, затвердженими згідно із законодавством; позивач повідомив відповідача про зміну тарифів листом, а також шляхом опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" та на власному сайті.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено судом, 01.03.2006 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та Державним підприємством "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Хмельницька атомна електростанція (споживач) було укладено договір №19/06 про надання телекомунікаційних послуг, за умовами якого позивач зобов'язується надати абоненту послуги електрозв'язку (телекомунікаційні послуги), перераховані в додатку №1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку №2. Згідно з пунктом 2.1.21 договору підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати правильність застосування тарифів. В пункті 2.1.25 передбачено, що при зміні тарифів на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором телекомунікацій, повідомляти споживачів не пізніше, ніж за сім календарних днів до їх введення. Відповідно до пункту 3.2.14 споживач зобов'язується своєчасно вносити плату за користування радіоточкою. Послуги, які надаються, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (пункт 4.1 договору). Згідно з пунктом 4.2 споживач оплачує телекомунікаційні послуги електрозв'язку після подання рахунків. Розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня Одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (пункт 4.5 договору).

Також установлено, що наказом ПАТ "Укртелеком" №443 від 16.09.2011 „Про затвердження тарифів на послуги проводового радіомовлення, які надає ПАТ „Укртелеком", було затверджено нові тарифи на послуги проводового мовлення, відповідно до яких на період з 01.11.2011 до 31.12.2011 включно діяв тариф на послуги проводового мовлення - абонентська плата за користування основною радіоточкою відомчого радіотрансляційного вузла проводового радіомовлення - 3,60 грн. (без ПДВ), в період з 01.01.2012 - 4,60 грн. (без ПДВ).

Однак, як встановлено матеріалами справи, упродовж 2011- вересня 2012 позивач продовжував виставляти рахунки, у яких тариф за послуги проводового радіомовлення становив 3,60 грн. (з ПДВ).

Після виявлення помилки у виставлених рахунках, позивач здійснив перерахування за попередні періоди та у рахунок за грудень 2013 включив 8164,80 грн. (з ПДВ) недорахованої абонентської плати за 2011-2012 роки.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" 8164,80 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги, а також 118,78 грн. - 3% річних, 926,24 грн. інфляційних втрат та 319,78 грн. пені. Тобто, причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для здійснення перерахунку вартості послуг позивача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

У частині першій статті 66 Закону України "Про телекомунікації" (у відповідній редакції) зазначено, що тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті. Відповідно до частини другої цієї статті Державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають: тарифи на загальнодоступні послуги; тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг; розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на певному ринку послуг пропуску трафіка або операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій; тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Право операторів телекомунікаційних послуг у визначених випадках самостійно (без державного регулювання) визначати тарифи передбачено й пунктом 11 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 (які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) згідно з яким: тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тарифів, які згідно із Законом підлягають державному регулюванню.

У пункті 410 цих Правил зазначено, що послуги проводового радіомовлення оплачуються за тарифами, встановленими у визначеному законодавством порядку.

При цьому, як вірно враховано судом апеляційної інстанцій, відповідно до абзацу 8 пункту 28 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (у відповідній редакції), Оператор, провайдер зобов'язаний: оприлюднювати в засобах масової інформації або доводити письмово до відома споживачів тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються ним самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх запровадження. Аналогічні положення містить також і договір про надання телекомунікаційних послуг, пунктом 2.1.25 якого передбачено, що при зміні тарифів на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором телекомунікацій, повідомляти споживачів не пізніше, ніж за сім календарних днів до їх введення.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Кодексу).

Однак, як зазначено судом апеляційної інстанцій, допустимих доказів в підтвердження належного повідомлення споживача про зміну тарифів матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 цього Кодексу встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).