ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2014 року Справа № 910/847/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачаГалков І.О. (дов. від 10.01.2014 р.), Пінчук-Ніколайчук Ю.В. (дов. від 02.12.2013 р.)відповідачаПолєжаєва К.О. (дов. від 25.04.2013 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. у справі № 910/847/13 господарського суду міста Києваза заявоюФірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністюпропро відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг"доФірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністюпростягнення 183 892,44 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. у справі №910/847/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2013 р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" задоволено частково. Стягнуто з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь позивача 264 851,54 грн. основного боргу, 9 650,26 грн. пені, 1 930,04 грн. 3% річних, 5 528,63 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині у позові відмовлено.
Фірма "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду міста Києва з заявою, у якій просить відстрочити виконання вказаного рішення господарського суду міста Києва строком на два роки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. (суддя - Ващенко Т.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. (головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді Гончаров С.А., Чорна Л.В.), у справі № 910/847/13 заяву Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. на 1 рік до 05.12.2014 р.
Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з розпорядженням в.о. голови Вищого господарського суду України від 24.03.2014 р. № 03-05/296 для вирішення питання про прийняття до провадження касаційної скарги у даній справі було сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Алєєва І.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2014 р. поновлено пропущений строк подання касаційної скарги, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.04.2014.
31.03.2014 р. до Вищого господарського суду України скаржника надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких він підтримав вимоги касаційного оскарження.
01.04.2014 до Вищого господарського суду України від Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач проти доводів останньої заперечував та просив оскаржувані судові акти у даній справі залишити без змін.
Згідно з розпорядженням в.о. голови Вищого господарського суду України від 01.04.2014 р. № 03-05/334 для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, процесуальна можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, визначена статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, в силу якої при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У розумінні наведеної норми відстрочка виконання рішення - це відкладення чи перенесення його виконання на новий строк, який визначається господарським судом.
За змістом вищевказаної статті вбачається, що підставою для відстрочки виконання рішення є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Враховуючи, що нормами чинного Господарського процесуального кодексу України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, можливість задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання судового рішення вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, можливих негативних наслідків для боржника при виконанні рішення у встановлений строк та таких самих наслідків для кредитора при затримці виконання рішення, а також інших обставин справи.
Так, в обґрунтування поданої заяви Фірма "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю послалося на скрутний фінансовий стан, який унеможливлює вчасно проводити розрахунки з контрагентами. При цьому, заявник наголошував, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", проте вимушений просити про відстрочку їх виконання для уникнення наслідків визнання його банкрутом.
На підтвердження викладених обставин відповідачем було надано копію консолідованої фінансової звітності незалежного аудиту, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
Оцінивши наведені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, виходячи з положень статей 121, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій зазначили, що скрутний фінансовий стан відповідача у даному випадку дійсно ускладнює виконання ним рішення суду у цій справі, у зв'язку з чим дійшли висновку про доцільність часткового задоволення заяви Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю та відстрочення виконання відповідачем рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. у справі № 910/847/13 строком на 1 рік до 05.12.2014 р., врахувавши при цьому, що таке відстрочення надасть відповідачу можливість акумулювати необхідну суму грошових коштів, уникнувши ризику визнання його банкрутом, та не створить негативних фінансових наслідків для позивача.
Виходячи з положень частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, враховуючи при цьому, що наведені у касаційній скарзі доводи позивача фактично зводяться до необхідності переоцінки та додаткової перевірки доказів судом касаційної інстанції, колегія суддів зазначає, що останні не можуть бути прийнятими Вищим господарським судом України.
Інших обставин, які в розумінні статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування оскаржуваних судових актів про відстрочку виконання рішення суду, скаржником у касаційній скарзі не наведено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг" та скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справі.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Сервисы для юристов