ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2017 року Справа № 914/3394/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Данилової М.В.,
розглянувши касаційну скаргуДП "Добробут" ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання"на постанову від 18.05.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№914/3394/15 господарського суду Львівської областіза позовомКомунального підприємства "Стрийтеплоенерего"до ДП "Добробут" ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання"простягнення коштів за договором № 98 від 01.11.2015 р. в сумі 311 572,89 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - Крамар І.І. (дов. від 08.01.17)
Від відповідача - Насібов А.Кара-Огли директор
Долішна М.В. (дов. від 14.12.15)
У зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.02.2017 р.).
ВСТАНОВИЛА:
Комунальне підприємство "Стрийтеплоенерго" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства "Добробут" Відкритого акціонерного товариства "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" про стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3 % річних та пені в сумі 311572,89 грн. за спожиту теплову енергію за договором № 98 від 01.11.2010.
Рішенням від 30.11.2015 господарського суду Львівської області (суддя Коссак С.М.) позов задоволено, з ДП "Добробут" ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" на користь Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго" стягнуто 177744,05 грн. основної заборгованості, 11605,24 грн. 3% річних, 103177,52 грн. інфляційних втрат та 19046,08 грн. пені. Рішення суду мотивовано тим, що наявність заборгованості відповідача в зазначеній позивачем сумі підтверджується наданими письмовими доказами, зокрема, актом звірки розрахунків від 05.10.2012; жодних доказів на спростування даних, наведених у розрахунку суми заборгованості відповідачем не надано, а факт постачання позивачем теплової енергії відповідачу підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), підписаних сторонами та скріплених печатками сторін без зауважень.
Постановою від 18.05.2016 колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі головуючого Костів Т.С., суддів Марко Р.І., Желік М.Б. рішення від 30.11.2015 господарського суду Львівської області залишено без змін.
ДП "Добробут" ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" у касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу передати на повторний розгляд до господарського суду Львівської області. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2010 року між КП "Стрийтеплоенерго" та ДП "Добробут" ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання" укладено договір № 98 на постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач - отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п. 2.1. договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води. Додатком № 1 до договору від 01.11.2010 сторонами погоджено наступний об'єкт теплопостачання відповідача - гуртожиток по вул. Січових Стрільців, 5 у м.Стрий та встановлено загальну опалювальну площу в будинку: житлова - 3229,85 кв.м.; нежитлова - 387,35 кв.м. В подальшому, за погодженням сторін внаслідок укладення додаткових угод загальна опалювальна площа в гуртожитку змінювалась, зокрема: з 01.03.2013 року житлова площа становила 3260,05 кв.м., нежитлова - 391,81 кв.м. (Додаткова угода № 1 від 01.03.2013 року з додатком № 1 в новій редакції); з 04.10.2013 року житлова площа становила 3295,05 кв.м., нежитлова - 356,81 кв.м. (Додаткова угода № 2 від 04.10.2013 року з додатком № 1 в новій редакції).
Пунктом 2.2. договору передбачено, що початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади.
Опалювальний сезон 2012-2013 років розпочався 15.10.2012 на підставі розпорядження міського голови м. Стрия від 15 жовтня 2012 року № 127 і закінчився 17.04.2013 на підставі розпорядження міського голови м. Стрия від 16 квітня 2013 № 39. Опалювальний сезон 2013 - 2014 років розпочався 05.10.2013 на підставі розпорядження міського голови м. Стрия від 02 жовтня 2013 року № 109 і закінчився 01.04.2014. Опалювальний сезон 2014 - 2015 років розпочався 23.10.2014 на підставі розпорядження міського голови м. Стрия від 22 жовтня 2014 року № 113 і закінчився 16.04.2015 на підставі розпорядження міського голови м. Стрия від 15 квітня 2015 року № 43, що підтверджується довідками Виконавчого комітету Стрийської міської ради від 20.05.2015 № 3.14 та від 28.08.2015 № 3.14.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності - розрахунковим способом. У періоди зазначених вище опалювальних сезонів діяли наступні тарифи на послуги з теплопостачання: рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 30.12.2010 № 500 затверджено тариф 7,50 грн. за 1 кв.м. на послуги з централізованого опалення, які надаються позивачем для населення; рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 28.10.2011 № 375 затверджено тарифи з централізованого опалення для бюджетних установ 16,85 грн., а іншим споживачам 16,95 грн. за 1 кв.м. загальної опалюваної площі; рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 20.03.2014 № 65 було затверджено тарифи для бюджетних установ 13,38 грн., інші споживачі 15,94 грн. за 1 кв.м. загальної площі, який введено в дію з 01.01.2014.
Згідно з п.п. 6.1., 6.2. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в готівковій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3. договору встановлено зобов'язання відповідача до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачувати позивачу вартість спожитої теплової енергії.
На виконання своїх зобов'язань за Договором, позивач поставив теплову енергію протягом жовтня 2012 року по грудня 2014 року включно на загальну суму 404285,16 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг) згідно договору, підписаних сторонами та скріплених печатками сторін без зауважень.
Посилаючись на те, що зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії відповідачем виконувались несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаний період станом на 01.09.2015 у розмірі 177744,05 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів зазначає, що відповідно статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.
В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Посилаючись на доведеність заборгованості та на підставі вищенаведених норм право суди дійшли висновку про задоволення позову.
Сервисы для юристов