ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2017 року Справа № 904/7399/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову від 29.11.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/7399/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго"простягнення 33 395 443,11 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - Остапенко В.М. (дов. від 18.04.14)
Від відповідача - не з'явились
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" про стягнення 33395443,11 грн. з посиланням на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 1352/15-БО-3/ПТ від 29.12.14, в частині розрахунків за поставлений природний газ.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено частково, стягнуто з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 22 754 047,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 421 251,35 грн., 3 % річних у розмірі 596 253,66 грн., пеню в розмірі 3 266 626,40 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 206 139,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у складі: Вечірка І.О., Кузнецова В.О., Науменка І.М. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині зменшення пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким пеню стягнути в повному обсязі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.233 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 29.12.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1352/15-БО-3/ПТ, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2015 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей газ на умовах договору.
В пункті 1.2 договору вказано, що газ, який продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, що споживається бюджетними установами та організаціями.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач передає відповідачу з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року газ обсягом до 3 757,296 тис. куб. м.
Згідно з пунктом 3.3 договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу відповідачем у відповідному місяці продажу встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.
Відповідно до пункту 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобов'язується надати позивачу підписані та скріплені печатками відповідача та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з пунктом 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.
В пункті 5.2 договору встановлено, що за 1 000 куб. м природного газу з ПДВ підлягає сплаті 7 612,32 грн.
За приписами пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до пункту 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України, а також цим договором.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11 договору).
10.02.2015 року, 18.03.2015 року, 14.04.2015 року, 14.05.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року, 20.10.2015 року, 22.10.2015 року та 02.11.2015 року сторонами підписані додаткові угоди до договору, якими, зокрема, внесено зміни щодо вартості переданого газу.
На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято газ протягом січня-березня, жовтня - грудня 2015 року на загальну суму 27 716 379,09 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Позивач, посилаючись на те, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого газу у розмірі 4 962 332,08 грн., звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за поставлений газ в розмірі 22 754 047,01 грн., а також інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
Судами попередніх інстанцій позов задоволено частково. Рішення судів в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних касатором не оскаржено.
Щодо стягнення пені, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сервисы для юристов