ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2016 року Справа № 910/22182/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіГончарука П.А.,суддіСтратієнко Л.В.за участю представників сторін від позивачаЗагородньої Д.М.від відповідача Тертичного О.М.від Генеральної прокуратури України Романова Р.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нітеко"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 рокуу справі№ 910/22182/13 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нітеко"доДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)за участі Генеральної Прокуратури Українипровнесення змін до договоруВСТАНОВИВ:
У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нітеко» (далі - позивач, ТОВ «Компанія «Нітеко») звернулось до господарського суду з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач, Департамент економіки та інвестицій), у якому посилаючись на те, що між сторонами виникли розбіжності при укладенні додаткової угоди до договору № 562 від 26.06.2007 року про приведення його у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», просило за рішенням суду на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) внести зміни до договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції.
Департамент економіки та інвестицій проти позову заперечував, стверджуючи, що відповідач не прийняв наданий позивачем проект у зв'язку з тим, що останній неправильно визначив суми, які є обов'язковими до сплати: як основної суми пайового внеску, так і штрафних санкцій. Відповідач вважає, що позивач не наділений правом самостійно оформлювати розрахунки розмірів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів), оскільки такі повноваження відповідно до умов договору та Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що було затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.12.2003 року № 2470, покладені саме на Департамент економіки та інвестицій, а також вказував на бюджетне призначення пайових коштів інвесторів та неможливість їх вилучення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 року (судді: Котков О.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Цюкало Ю.В.) у задоволені позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року (Руденко М.А. (головуючий), Дідиченко М.А., Жук Г.А.) скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 року у справі № 910/22182/13 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено; визнано укладеною в редакції позивача додаткову угоду № 1 до договору пайової участі № 562 від 26.06.2007 року.
Постановою Вищого господарського суду України № 910/22182/13 від 01.04.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі № 910/22182/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами нового перегляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 р. (суддя Сівакова В.В.) у справі № 910/22182/13 позов задоволено повністю; визнано укладеною в редакції позивача додаткову угоду № 1 до договору пайової участі № 562 від 26.06.2007 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року (судді: Тищенко О.В. (головуючий), Іоннікава І.А., Тарасенко К.В.) скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 року у справі № 910/22182/13 та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційної скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року та залишити без змін рішення місцевого господарського суду від 04.06.2015 року у справі № 910/22182/13.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до правовідносин сторін, що виникли до набрання чинності цим Законом.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому останній просить суд залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року у справі № 910/22182/13 з підстав настання строку виконання зобов'язань за договором до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття якого не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України для внесення змін у договір в оскаржуваній частині та з підстав виконання зобов'язань відповідачем до набрання чинності цим Законом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу ТОВ «Компанія «Нітеко» слід задовольнити частково з таких підстав.
У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 26.06.2007 року між позивачем (забудовник) та Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, яке в подальшому перейменовано на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір № 56, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку із будівництвом адміністративно-торгівельного центру загальною площею 61375,0 кв.м. (в т.ч. адміністративна частина - 38 739,17 кв.м, торговельна частина - 16 394,17 кв.м, кафе - 1 053,60 кв.м., спортивно-оздоровча група з плавальним басейном - 2 323,10 кв.м., газові котельні - 227,06 кв.м., підземний паркінг - 2 637,0 кв.м) з дворівневою відкритою автостоянкою загальною площею 14 500,0 кв.м. на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.
Відповідно до п. 1.2, 2.1 забудовник зобов'язувався сплатити згідно з погодженим графіком пайовий внесок в розмірі 28 031,07 грн за період з червня 2007 року по грудень 2009 року включно. Розмір пайового внеску визначений згідно з розрахунками 1-5.
Суди встановили, що за період з 2007 року по 2008 рік забудовник перерахував на бюджетний рахунок кошти в сумі 30620762,35 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 357 будівництво ТОВ «Компанія «Нітеко» адміністративно-готельного комплексу з підземним паркінгом на перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного, площею 746,5 кв.м. 14.04.2011 року включено до об'єктів, що передбачені Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
12.03.2011 року набув чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким встановлено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів (п.8 ч. 4 ст. 40).
Пунктом 7 Прикінцевих положень цього Закону встановлено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом
У зв'язку з включенням першої черги вказаного будівництва до вказаної програми, 07.06.2012 року Головне управління економіки та інвестицій надіслало супровідним листом № 049-08/3404-12 позивачу нові розрахунки обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста № 1- 9 та додаткову угоду до договору № 1. В додатковій угоді відповідач визначив, що заборгованість позивача станом на 06.06.2012 року становить 5938,90 тис.грн; надлишково нарахований пайовий внесок складає 6046,73 тис.грн; залишок надлишково сплачених забудовником пайових коштів становить 107,83 тис.грн.
Позивач не погодився з такими розрахунками відповідача щодо розміру заборгованості та суми надлишково нарахованого і перерахованого пайового внеску, 02.07.2012 року листом № 2/07/12-1 надіслав відповідачу додаткову угоду у новій редакції, а також розрахунки № 1 (розрахунок заборгованості) та розрахунки № 2 та 3 обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста. Відповідно до додаткової угоди в редакції позивача надлишково нарахований та перерахований забудовником внесок складає 20477110, 66 грн без ПДВ (30620762,35 грн - 113991,48 грн (додаток № 1) - 8890860,60 грн (додаток № 2) - 1138799,61 грн (додаток № 3)). Розмір заборгованості по сплаті штрафних санкцій становить 113991,48 грн.
У зв'язку з недосягненням згоди щодо зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди, позивач передав спір на вирішення суду.
Суд першої інстанції дослідивши умови додаткових угод № 1 в редакціях сторін встановив, що пункти 1, 3, 4, 5, 6, 7 додаткової угоди № 1 в редакції відповідача за своїм змістом узгоджуються з цими ж пунктами додаткової угоди № 1 в редакції позивача. Суд встановив, що сторонами не досягнуто згоди в частині розрахунків щодо визначення розміру надлишкового пайового внеску та штрафних санкцій.
Місцевий господарський суд з'ясував, що згідно з п. 11 додаткової угоди № 1 в редакції відповідача залишок надлишково сплачених забудовником (позивачем) пайових коштів згідно договору пайової участі складає 107 830,00 грн. (6 046 730,00 грн - 5 938 900,00 грн), які за згодою забудовника не підлягають поверненню.
В свою чергу, за редакцією позивача надлишково нарахований та перерахований забудовником за договором пайовий внесок визначений у сумі 20 477 110,66 грн без ПДВ (30620762, 35 грн - 113 991,48 грн (додаток № 1) - 8 890 860,60 грн (додаток № 2) - 1138799,61 грн (додаток № 3), де:
1) 30 620 762,35 грн - це загальна сплачена позивачем сума пайового внеску за договором станом на 28.12.2009 за розрахунками до нього № 1, 2, 3, 4 та 5;
2) 113 991,48 грн - це штрафні санкції у вигляді пені та інфляції (додаток № 1), на які міг позивач не погоджуватись у зв'язку із закінченням річного строку на їх стягнення;
Сервисы для юристов