ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2016 року Справа № 908/5/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Вовка І.В., Мамонтової О.Н. розглянувши касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.11.2015за заявою про у справі за позовомКомунального підприємства "Токмак Теплоенергія" розстрочку виконання рішення суду №908/5/14 господарського суду Запорізької області Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Токмак Теплоенергія" Токмацької міської ради простягнення 1 368 824,91 грн. за участю представників сторін:
позивача: Яковенко П.А.,
відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 у справі №908/5/14 позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з КП "Токмак теплоенергія" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 1155000 грн. основного боргу, 68267,60 грн. пені, 96260,55 грн. - 3% річних, 3002,07 грн. інфляційних втрат, 26451,09 грн. судового збору.
На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 у справі №908/5/14 господарським судом Запорізької області було видано відповідний наказ від 28.02.2014.
23.06.2015 від Комунального комерційного підприємства "Токмак теплоенергія" надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 у справі №908/5/14 на строк 120 місяців.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2015, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2015 частково задоволено заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 у справі №908/5/14 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Токмак теплоенергія" про стягнення 1 155 000 грн. 00 коп. основного боргу, 68 267 грн. 60 коп. пені, 96 260 грн. 55 коп. - 3% річних, 3 002 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 26 451 грн. 09 коп. судового збору строком на 2 (два) роки до 16.07.2017 зі сплатою заборгованості щомісячно по 56 207 (п'ятдесят шість тисяч двісті сім) грн. 55 коп., а в останній місяць - 56 207 (п'ятдесят шість тисяч двісті сім) грн. 66 коп.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2015 та ухвалу місцевого суду від 16.07.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення відмовити.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення і зміну способу виконання рішення, господарський суд має врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, та враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Отже, чинне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення, заявник посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, збитковість його діяльності на даний час, несвоєчасність розрахунків споживачів за спожиту теплову енергію, існування дебіторської заборгованості перед КП "Токмак Теплоенергія", у зв'язку з чим просив суд розстрочити виконання рішення строком на 120 місяців. Доводи відповідача, викладені у заяві про надання розстрочки, підтверджені поданими до заяви документами, які знаходяться в матеріалах даної справи.
Місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, ухвалюючи рішення про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року, врахував наведені відповідачем доводи, визнав їх винятковими та такими, що надавали право на розстрочку виконання грошових зобов'язань.
З огляду на вищевикладені обставини та враховуючи докази надані КП "Токмак Теплоенергія" на підтвердження підстав для розстрочки виконання судового рішення, а також суспільне значення підприємства, яке є комунальним підприємством та єдиним постачальником тепла у м. Токмак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що заявником доведено наявність у нього конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Сервисы для юристов