ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2016 року Справа № 910/5291/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіБакуліна С.В. Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі№ 910/5291/16Господарського судуміста Києваза позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "Іст Болт Україна"доДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси"простягнення 23588,37грн,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Пустова О.А. дов від 01.09.16;- відповідача:Дяченко Т.В. дов.від 07.04.16
ВСТАНОВИВ:
Підприємство з іноземними інвестиціями "Іст Болт Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" про стягнення 23588,37 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору № 05/00889/ІМ-00 від 26.09.2013 ним перераховано надмірно кошти у сумі 16393,50 грн. Відповідач на звернення позивача переплату не повернув, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить повернути у судовому порядку з урахуванням пені, 3% річних та втрат від інфляції.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2016 у справі № 910/5291/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг в розмірі 15401 грн. 86 коп. та судовий збір в розмірі 899 (чотири тисячі сто сорок) грн. 76 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 у справі №910/5291/16 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 530, 1212 ЦК України.
Ухвалою від 07.11.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів -Ходаківська І.П., Бакуліна С.В. касаційна скарга Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2016 року.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.09.2013 між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП "Укрекоресурси") (виконавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями "Іст Болт Україна" (замовник) укладено договір № 05/00889/ІМ-00, з метою створення умов для організації збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, а також зменшення негативного впливу відходів на довкілля, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" із змінами та доповненнями. Предметом якого є надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів імпортованої продукції на умовах і за тарифами, визначеними Постановою № 915 зі змінами та доповненнями. Кошти, що надходять як плата за послуги, відповідно до Постанови № 915 зараховуються на спеціальний рахунок в Державному казначействі України і використовуються в порядку та за напрямками, визначеними Кабінетом Міністрів України згідно Постанови КМУ від 20.01.2010 № 39 "Про затвердження порядку використання коштів, що надходять як плата за послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари".
Відповідно до п.2.1.2. укладеного договору виконавець зобов'язується за підсумками кожного місяця, відповідно до сплачених сум, зазначених у відомостях "Про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі порту", надати акт про надання послуг.
Згідно п. 2.3.1, 2.3.3 договору замовник зобов'язується надати виконавцю, відомість "Про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту" (відомість) по кожній партії ввезеного товару з визначенням виду та кількості тари і пакувальних матеріалів, що заповнюється відповідно до вантажно-митної декларації, інвойсу чи інших товаросупровідних документів. Оплатити послуги виконавця, визначені у п. 1.1 договору, до закінчення митного оформлення у відповідності з обсягом, зазначеним замовником у відомості, згідно з тарифами, наведеними нижче та затвердженими пунктом 2 постанови № 915 зі змінами та доповненнями, здійснивши оплату у порядку та строки, передбачені п. 5.1 та п. 5.2 цього договору.
Ціна договору складається із сум, зазначених у відомостях, наданих замовником, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума з врахуванням даних по кожній відомості, підтверджується щомісячно актом виконавця. Замовник зобов'язується здійснити оплату послуг виконавця шляхом перерахування коштів на його спеціальний рахунок у Державному казначействі України. У платіжному документі замовник зобов'язаний вказати номер та дату договору. Обов'язок по здійсненню розрахунків за цим договором виникає у замовника стосовно надання послуг щодо тари і пакувальних матеріалів з-під імпортованої продукції - на момент митного оформлення, незалежно від термінів надання виконавцем акту (п. 4.1, 5.1, 5.2 договору).
До матеріалів справи надано платіжні доручення на підтвердження факту перерахування коштів позивачем на рахунок відповідача: № 4641 від 25.09.2013 на суму 1,17 грн., № 4142 від 09.08.2013 на суму 132,00 грн., № 4746 від 03.10.2013 на суму 17,01 грн., № 5924 від 23.01.2014 на суму 0,76 грн., № 5934 від 23.01.20145 на суму 0,76 грн., № 5958 від 27.01.2014 на суму 95,00 грн., № 6044 від 04.02.2014 на суму 8,64 грн., № 6588 від 25.03.2014 на суму 1,56 грн., № 6814 від 14.04.2014 на суму 211,20 грн., № 6896 від 22.04.2014 на суму 0,78 грн., № 6904 від 23.04.2014 на суму 158,40 грн., № 7145 від 15.05.2014 на суму 14,75 грн., № 7161 від 16.05.2014 на суму 53,52 грн., № 7263 від 27.05.2014 на суму 84,00 грн., № 7264 від 27.05.2014 на суму 36,72 грн., № 7952 від 14.07.2014 на суму 108,79 грн., № 7997 від 17.07.2014 на суму 158,88 грн., № 8043 від 21.07.2014 на суму 105,60 грн., № 8127 від 28.07.2014 на суму 2,74 грн., № 8222 від 05.08.2014 на суму 125,38 грн., № 8520 від 21.08.2014 на суму 7,30 грн., № 8548 від 22.08.2014 на суму 15000,00 грн., № 8549 від 22.08.2014 на суму 3,36 грн., № 8934 від 19.09.2014 на суму 0,76 грн., № 9158 від 03.10.2014 на суму 0,69 грн., № 9338 від 15.10.2014 на суму 5,04 грн., № 10365 від 23.12.2014 на суму 158,40 грн., № 10436 від 26.12.2014 на суму 125,38 грн., № 10711 від 26.01.2015 на суму 9,30 грн., № 10737 від 28.01.2015 на суму 12,60 грн., № 11414 від 20.03.2015 на суму 3,97 грн., № 11416 від 20.03.2015 на суму 38,78 грн. Згідно вказаних платіжних доручень позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 16928,56 грн. Вказана сума перерахованих коштів підтверджується також долученими до матеріалів справи банківськими виписками по рахунках.
До матеріалів справи надано копії актів про надання послуг на підтвердження факту надання послуг: № 5-191/10/13 від 31.10.2013 на суму 113,94 грн., № 5-182/1/14 від 31.01.2014 на суму 0,64 грн., № 5-181/1/14 від 31.10.2014 на суму 0,76 грн., № 5-307/2/14 від 28.02.2014 на суму 121,32 грн., № 5-112/3/14 від 31.03.2014 на суму 1,56 грн., № 5-242/4/14 від 30.04.2014 на суму 370,38 грн., № 5-104/5/14 від 30.05.2014 на суму 180,23 грн., № 5-87/6/14 від 30.06.2014 на суму 0,25 грн., № 5-111/7/14 від 31.07.2014 на суму 376,01 грн., № 5-92/8/14 від 29.08.2014 на суму 136,04 грн., № 5-103/9/14 від 30.09.2014 на суму 0,76 грн. Також позивач надав до матеріалів справи відомості про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту: від 07.10.2014 на суму 0,25 грн., від 07.10.2014 на суму 0,44 грн., від 22.10.2014 на суму 5,04 грн., від 25.12.2014 на суму 158,40 грн., від 07.01.2015 на суму 9,30 грн., від 02.02.2015 на суму 12,60 грн., від 24.03.2015 на суму 38,78 грн. Акти та відомості додані до матеріалів справи підтверджують надання послуг відповідачем на суму 1526,70 грн.
Сторони договору погодили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.09.2014. У разі відсутності письмових заяв сторін про розірвання договору за 2 місяці до закінчення терміну дії зазначеного в. п. 11. Договору, договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах. (п. 11.1, 11.2 договору).
30.09.2014 Додатковою угодою № 1 до договору № 05/00889/ІМ-00 від 26.09.2013 сторони продовжили строк дії договору до 30.09.2015 (а.с.12).
11.06.2015 позивач звернувся до відповідача з листом № 109, в якому просив повернути кошти у сумі 15000,00 грн.. у зв'язку з надмірно перерахованими коштами, а залишок 1393,50 грн. вважати передоплатою, однак докази направлення зазначеного листа відповідачу суду не надано.
Позивач зазначає, що з моменту направлення вищезазначеної претензії більше не замовляв у відповідача послуги, однак відповідач відповідь на претензію не надав, грошові кошти не повернув.
26.02.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій повідомив повторно про відсутність наміру користуватись послугами відповідача та просив повернути переплачену суму у розмірі 16393,50 грн., а також суму інфляційних втрат 521,19 грн. та 3% річних за користування чужими коштам, що загалом складає 17 275, 80 грн. Одночасно позивач повідомив про те, що буде змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права (т. 1 а. с. 25-28).
Сервисы для юристов